– Протягом тринадцяти років свекруха не перестає твердити те, що її онучка не рідна. Мовляв, це неможливо, щоб у мене була третя група крові, у дочки – четверта, а в чоловіка – друга. Під її впливом синочок прийшов і заявив мені, що хоче робити тест ДНК. Ну і нехай, але після цього нехай повертається до мами, – обурюється Ніка.
У жінки є тринадцятирічна дочка, в якої розпочався складний підлітковий період. З чоловіком також одні сварки й скандали. Він залишився без роботи і тривалий час не може знайти нічого путнього.
Фінансове забезпечення сім’ї впало на плечі Ніки. Їй доводиться працювати бех вихідних, щоб мати змогу оплатити оренду, комуналку й харчі. При цьому чоловік хоче втратити чималу суму на експертизу батьківства.
– Я сказала, що у нас немає зайвих грошей на тест ДНК. Натомість чоловік заявив, що його спокій – безцінний. Ви таке бачили? У нього немає коштів на те, щоб прожити бодай день, а йому тест подавай!
Ще більше Вероніку дратує той факт, що її чоловік просто піддається впливу своєї матері. Свекруха з першого дня незлюбила невістку. Вона шукала привід розлучити подружжя. Вигадки з батьківством стали чудовою нагодою.
Одразу після народження онучки свекруха увірвалася в пологовий будинок і намагалася знайти документи, які зможуть підтвердити її слова. Вона все перерила і допитала кожну медсестру.
– Погляньте! Четверта група крові! У дитини четверта група крові! Як це можливо? – кричала вона.
Син не одразу звернув увагу на вигадки матусі. Проте постійні нагадування змусили його замислитися.
Вероніка не збирається виправдовуватися перед чоловіком. Вона не відчуває своєї провини і вважає себе жертвою у цій ситуації. Однак чому батьки не думають про свою доньку? Як ці перипетії вплинуть на неї? Дівчинка достатньо доросла, щоб зрозуміти, що відбувається. Її обманом не заведеш на здачу крові.
– Якщо ти не віриш, що це твоя донька, то можеш іти геть. Мені від цього лише краще! – заявила Ніка.
Подруга радить жінці не гарячкувати. На її думку, краще зробити тест, щоб розставити всі крапки над “і” й назавжди закрити це питання. Проте Вероніка у своєму рішенні принципова.
А як ви вважаєте, яким буде правильний вихід з даної ситуації?
