Гаррі Браун, інвестиційний аналітик, ще у 1966 році написав листа своїй 19-річній доньці, який цитують до сьогодні. Основна думка полягала в тому, що не можна нічого сприймати як даність.
Привіт, моя дорога.
Ось чергове Різдво і я в пошуку подарунку для тебе. Знаю, що ти зрадієш сукні, іграм чи книзі. Однак я хочу подарувати тобі набагато більше. Це буде нагадувати тобі про мене кожного року і супроводжувати протягом цілого життя. Це істина, яку я зрозумів, завдяки своєму досвіду. Сьогодні я хочу поділитися нею з тобою. Запам’ятай, що тобі ніхто нічого не винен. Кожен має своє власне життя і ніхто не живе для тебе. Ти можеш подбати лише про своє власне щастя. І чим швидше ти зрозумієш, що воно лежить лише в твоїх руках, тим швидше ти досягнеш бажаного.
Ти нікому не зобов’язана подобатися. Якщо тебе полюбили, то це означає, що ти володієш особливими якостями, які приносять радість іншим. Розвивай ці риси ще більше і любов примножиться.
Теплі почуття до тебе виникають лише тоді, коли людина сама цього хоче. Ти стаєш для них важливою з певних причин. Та вони не повинні ставитися приязно до тебе. Друзі поруч з тобою лише з власного бажання.
Не всі повинні шанувати тебе чи проявляти свою доброту. Коли ти це зрозумієш, то навчишся уникати непотрібних людей. Ти теж не зобов’язана з ними спілкуватися.
А що ви думаєте з цього приводу?
