– Ірочка, ви така мила й тендітна дівчина. Вам не пасує роль офіціантки – сказав Степан Михайлович, відраховуючи щедрі чайові.
– Так я не збираюся все життя офіціанткою працювати. Ось поступлю на наступний рік і стану економістом – посміхнулася я.
– Молодець, це хороша професія. Може знайду тобі місце у себе на фірмі, якщо добре вчитися будеш – підморгнув мені чоловік.
Степан Михайлович був постійним клієнтом в нашому ресторані, чоловік тут снідав, обідав і вечеряв. Він був забезпеченою і дуже зайнятою людиною. Напевно, тому і холостий. Я уже пів року працювала тут. Після того, як я провалила іспит в інституті, мені не хотілося вертатися додому. Недовго думаючи, я знайшла собі гарну роботу і недороге житло. У мене був рік, щоб гарненько підготуватися до повторного вступу. Вийшовши з ресторану, я пішла по темній, пустій вулиці. Мені дуже подобалося нічне місто: навколо стояла тиша і спокій. Я любила йти, не поспішаючи додому і роздумувати про своє майбутнє.
– Ірино, дозвольте підвезти вас. Недобре молодій вродливій дівчині гуляти одній вночі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я озирнулася і побачила Степана Михайловича.
– Спасибі, мені недалеко – розгубилася я.
– Сідай, мені все одно по дорозі.
По дорозі ми розмовляли. Я розповіла чоловікові про свої плани на майбутнє. Про те, як мені подобається міське життя, і я не збираюся здаватися, поки не поступлю вчитися.
– Молодець, з такою життєвою енергією у тебе все вийде. Ірочка, у мене до тебе невеличке прохання – сказав Степан Михайлович.
– Слухаю вас. Чим можу допомогти?
– Розумієш у нас завтра вечеря з компаньйоном. Він буде з дружиною, а мені одному якось непристойно йти. Не могла б ти скласти мені компанію?
– Степан Михайлович, я ні за що не повірю, що Вам нема з ким піти – посміхнулася я. Щось Ви не договорюєте.
– По-перше, для тебе я просто Степан. Адже я не такий вже і старий. По-друге, у мене дійсно немає пристойної дівчини на прикметі, яка б не зганьбила мене перед колегою. А ти ідеально підходиш на цю роль.
– Не знаю, якось незручно.
– А я допоможу тобі зі вступом, обіцяю.
– Ну добре. Тільки з діловим гардеробом у мене не дуже.
– Без проблем. Ось тобі гроші, купиш собі завтра пристойний костюм.
Так почалася наша зі Степаном дружба. Мені цікаво було спілкуватися з цією людиною, він був цікавим і побував в різних країнах. Ми любили з ним базікати про життя, про різні дрібниці. Через 2 місяці Степан зробив мені пропозицію. Для мене це було дуже несподівано. Я навіть мріяти про таке не сміла.
– Степан, я не можу зрозуміти твого рішення. Адже я – провінційна проста дівчина, і зовсім не підходжу тобі.
– Ти не права, ти дуже мила і розумна. Скоро ти підеш вчитися і станеш освідченою. Тим більше, у мене є мрія: самому виховати собі дружину. Ти, як ніхто, підходиш для цієї ролі – посміхнувся чоловік.
Я розуміла, що в моєму становищі нерозумно було відмовлятися від такої пропозиції, адже переді мною відкривалися великі перспективи. Степан уже 8 років був розлучений, його колишня дружина жила і працювала за кордоном, дітей у них не було. Я розуміла його: він хотів дітей і дружину, яка буде чекати його вечорами зі смачною вечерею.
– Я згодна. Давай одружимося – посміхнулася я.
– Ось і чудово. Значить, сьогодні ж переїздиш до мене, а завтра зранку подамо заяву.
Наше весілля було дуже скромним, я не про таке мріяла. Степан відмовив запросити на нього моїх рідних і друзів.
– Ірочка, у мене завал на роботі. Чесно, мені немає коли влаштовувати свято. Посидимо вдвох, при свічках, вип’ємо шампанського. Навіщо нам зайві турботи?
Мені нічого не залишалося, як погодитися з чоловіком. Моє сімейне життя так само не радувало мене. Стьопа цілими днями був на роботі, а я сиділа одна в величезному будинку. Мені навіть поговорити не було з ким. Увечері Степан вечеряв і йшов відпочивати. Я чекала літа: мені хотілося піти вчитися, щоб знайти нових друзів і хоч з кимось спілкуватися, крім свого чоловіка. Але моїм планам не вдалося здійснитися. Незабаром я дізналася, що вагітна. Степан був щасливий, дізнавшись цю новину, і заборонив мені навіть думати про навчання.
– У тебе зараз інші турботи будуть. Ти повинна народити і виростити здорову дитину, а потім вже думати про себе.
Мені не сподобався його тон і це «повинна». Я відчувала себе лялькою в його руках. Адже з грошима мого чоловіка ми могли найняти няню, а я вчилася б заочно, але Степан навіть чути не хотів про це. Я народила здорового хлопчика і всю себе присвятила дитині. Мені було важко одній тримати в чистоті великий будинок, готувати їсти і дивитися за малюком. Кілька разів я просила чоловіка найняти мені помічницю.
– Дорога, ти ж жінка і мати, і повинна справлятися зі своїми прямими обов’язками. Нас у матері було троє і нічого, вона справлялася без будь-яких помічників. І ти впораєшся.
Я відчувала, що Степан не любить мене, а після народження Сашка втратив до мене будь-який інтерес. Вечорами він закривався у себе в кабінеті і годинами розмовляв по телефону зі своєю колишньою дружиною.
– Степан, ти постійно дзвониш Ніні. Ти кохаєш її? – запитала я.
– З чого ти взяла, у нас з нею спільний бізнес, тому я дзвоню іноді Ніні. А ти, замість цього, щоб підслуховувати, зайнялася б краще сином. Погана з тебе мати вийшла. Я був кращої думки про тебе.
Минуло майже три роки, а наші відносини не змінилися. Мій чоловік тримав мене вдома, не дозволяючи займатися навчанням і кар’єрою. Якось вночі я спустилася вниз попити води і почула голос чоловіка. Підійшовши тихенько до його кабінету, я почула його розмову з колишньою:
– Ніночко, дорога моя, я і так ледве дочекався цих трьох років. Не хвилюйся, зараз я подам на розлучення, відсуджу сина у цієї квочки, і відразу до тебе. Тепер у мене є законний спадкоємець, і більше в цій країні мене ніщо не тримає. Алло? Що говориш? Ні, Світлана не перейматиметься, я дам їй грошей. Більше цю дівчину нічого не цікавить. Їй не потрібен син.
Я не повірила своїм вухам. Так ось для чого йому потрібен був цей шлюб! Тепер я багато чому могла знайти пояснення. Не роздумуючи ні хвилини, я вирішила бігти від чоловіка. Тільки ось куди? Додому я не могла поїхати, там Степан відразу знайде мене. Я згадала, що у мене є тітка на Далекому Сході. Я вирішила бігти до неї. Тітка Люда була самотньою жінкою і з радістю дасть нам з сином притулок.
Саша мирно сопів в своєму ліжечку. Я обняла дитину і розплакалася. Не бійся, малюк, мама нікому не віддасть тебе. Я люблю тебе більше життя – прошепотіла я. За ці роки я зібрала невелику суму грошей, їх вистачить на дорогу і на перший час. На наступний день я зібрала речі і викликала таксі. Виїхавши на вокзал, не забула залишити чоловікові прощального листа:
– «Степан, я дуже розчарувалася в тобі як в людині. Ти нелюд. З твоїми грішми ти міг знайти сурогатну матір, яка з радістю народила б тобі сина. Але ти занадто жадібний, щоб витратитися на це. Ти недооцінив мене, я не така вже й квочка, як ти вважаєш. Не шукай нас. Свою дитину я не віддам тобі». Через тиждень ми були ми були з Сашею у тітки. Як я і передбачала, тітка зустріла мене з радістю. Я розповіла їй, що зі мною сталося.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Ти правильно вирішила, приїхавши до мене. По-перше, тут вас ніхто шукати не буде. По-друге, у тебе багато перспектив в нашому місті. Я допоможу тобі зі вступом. У мене хороший приятель працює ректором у ВНЗ. А потім і нареченого тобі знайдемо хорошого – посміхнулася тітка.
– Не потрібні мені наречені, мені сина виховувати потрібно.
– Сашу я беру на себе. Адже я все життя працювала вихователькою і розуміюся в цьому. Тобі потрібно вивчитися і влаштуватися на хорошу роботу. Не хвилюйся, у тебе все вийде. Я буду допомагати тобі.
Я обняла тітку і заплакала. Тільки зараз я відчула себе в безпеці і дала волю сльозам. Мені страшно було подумати, що було б, якби я не почула ту розмову. Я зійшла б з розуму, якби Степан відвіз мого сина.
Як ви думаєте, Степан буде шукати дівчину з сином?
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Моя свекруха замовила на ювілей таке, від чого в мене очі на чоло полізли
Гарний рецепт смачного торта «Бите скло». Рідним сподобається
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Невістка запросила нас на свій ювілей в ресторан. Настрій зіпсувався, коли ми побачили святковий стіл
10 фото дитинчат видр, які піднімуть вам настрій навіть в найгірший день
Смачний та ніжний торт «Спартак» за простим та швидким рецептом
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Аджика з кабачків — в рази смачніша від традиційної. Встигніть запастись на зиму
Мариновані сливи. Відкoли вперше скyштувала, мариную багато банок!
Рецепт повітряного податливого тіста
Всі мої сусіди та рідня готують вареники лише за цим рецептом, на кефірі! Вони повітряні, пухкі не злипаються та не розварюються! Тепер це найулюбленіша страва і в нашому домі!
Дослідники розповіли про 6 причин, за якими чоловік закохується
14 психологічних фактів про кохання, які науково доведені і працюють
12 особливостей гідної жінки, які цінують чоловіки
Глянув на стару гармошку й згадав, як дід жартома розповів про дідівський спосіб знайомства
Кабачкова ікра — 5 гарних рецептів приготування, які мають бути у кожної господині
“Наполеон” з куркою і грибами. Нереальна смакота, від якої всі в захваті
