Не знаю, чи потрібно давати якісь поради друзям щодо їх особистого життя? І чи вартує ставити свої певні принципи їм в приклад? Адже у кожного своя думки та певні правила щодо тої чи іншої ситуації. Сьогодні саме про це я хотіла розповісти.
Нещодавно зі мною трапилася одна цікава “пригода”, м’яко кажучи. У мене з чоловіком є невелика дача за містом. Басейн, невеличка теплиця, садочок та баня. Часто запрошуємо наших друзів, щоб відпочили на природі від міської метушні. Адже тут так чудово – чисте повітря, нема надокучливих сусідів. Ми собі й в басейні поплавали, і на сонечку позасмагали, потім шашлик посмажили та поспівали пісні молодості під гітару. Одного разу чоловік Леонід запропонував покликати свого друга Миколу. Знаю, що то друг ще з часів шкільної парти, такий собі веселун – анекдоти розповідає, кумедні випадки з життя. Бачила на Фейсбуці фото дітей, дружини, хоча особисто з нею не була знайома ще. Думала, що чудова ідея, адже погода мала бути чудовою та і час дізнатися про його родину більше. А неподалік є ще озеро, можна туди піти поплавати чи на рибу половити. Та Микола сказав, що приїде зі своєю дамою серця. Коли почула такий вислів. то приємно здивувалася – такі теплі слова про жінку говорить.
Отож, ще з вечора наготувала смачні салати та спекла тортик. Поприбирала у кімнаті для гостей, постелила чисту постіль. На всякий випадок ще нарвала польових квітів біля дому та поставила у вазу – приємний бонус до відпочинку. Знала, що Олена має темне та коротке волосся, на фото бачила. А ще у неї дуже гарні голубі очі. Отож, чую, як відчиняються ворота та на подвір’я заїхав Микола. Однак, коли той відчинив двері, то з неї вийшла зовсім інша дівчина!
Спершу подумала, що жінка просто змінила імідж – довге біляве волосся, мініспідниця та топік, нарощені вії та нігті. Ще й підбори величезні одягнула, немов на показ мод зібралася. Але дивлюся на Леоніда – той витріщився на неї, аж очі розміром з колеса від трактора стали. А потім на Миколу. Потім знову на дівчину. І так декілька секунд кліпав.
– Ну що ви стоїте, немов дар мови втратили? Приймайте любих гостей! Ха-ха-ха – сказав Микола та обійняв мене. Але чомусь мені бридко стало. Навіть не посміхнулася у відповідь.
А дівчина стояла з таким виразом обличчя, ніби лимон щойно проковтнула. Видно, що не на такий відпочинок вона сподівалася.
Та я відчула такий гнів всередині, що вся почервоніла. Вирішила, що не буду таких “гостей” приймати.
– Миколо, вибач, але думаю, що вам краще поїхати
– Агов, подруго, ти про що? Навіть чаю не запропонуєш, ми ж до вас так поспішали! Дивися, я навіть вудочки взяв! – дивиться на мене друг та кліпає оченятками, немов те немовля наївне.
– Вибач, але я не сьогодні народилася. Не дурна. Не намагайся мене переконати, що це твоя дружина. Хочеш – можете у полі ночувати чи у машині або навіть у готель їхати, але я вас на поріг навіть не пущу. – сказала я та розвернулася. Голосно гримнула дверима та закрилася у хаті. Чула, як чоловік сперечається з Миколою, а потім ще й та пасія приєдналася до розмови. Стільки цікавих слів дізналася про себе. Ага, а в неї, здається, крила на спині ростуть та німб світиться над головою? Піднялася до кімнати гостей та почала збирати всі речі геть. Навіть букет викинула у смітник.
Потім почула, як від’їжджає машина. Леонід прийшов до хати розлючений. До кінця дня ми не розмовляли, він взяв рибальські снасті та закликав сусіда на озеро. Ну і нехай, я собі у саді час чудово провела. Наступного дня Леонід підійшов до мене та попросив вибачення за такого друга. Вирішила, що не буду тримати образу на чоловіка – він же в чому винен?
Відтоді він перестав спілкуватися з другом. Мені так шкода Олену. Адже бачу, що вона хороша жінка та не заслужила на таке відношення до себе. А її чоловік – просто боягуз. Знайшов собі молоду дівку, з якою розважається на стороні. Ах, як мені хочеться все розповісти Олені. Але не можу. Це важко та страшно. Розумію, що можу зруйнувати родину. Але це ж не моя провина.
Як би ви вчинили на місці жінки? На вашу думку, краще мовчати про такий вчинок чи про все розповісти Олені?
