У одного мого друга випадок був.
Одружився він. Наречена красива, розумна, самостійна. Бухгалтером працює в одній великій фірмі. Заробляє пристойно.
Ну, і Олексій теж, ясна річ, намагався не відстати від доходу дружини. Брав роботу додаткову, гарував по-чорному, щоб швидше з кредитом за квартиру розплатитися.
Квартира у них була відразу своя. Склалися, в борг взяли, рідня допомогла. І ремонт зробили під «євро», і обстановка, що треба. Як то кажуть, живи та радій.
Але радіти не виходило. Дружина по господарству не встигала. Не вміла вчасно підлогу помити, пил стерти і вечерю приготувати. Чи не хотіла. Пояснювала, що дуже втомлюється від роботи, та й приходить пізно. Ну, так і Олексій НЕ байдикував. Теж допізна гарував.
Загалом, почалися у них сварки, з’ясування, хто скільки для дому зробив і інше. Так перші пів року і воювали у власній квартирі з розкиданим одягом і горою немитого посуду. Але нікому з рідні не зізнавалися, чому скандалять. Обом, на кшталт, було ніяково.
Одного разу Олексій з тестем рибалив. Обидва – рибалки ще ті, тому і дружили. Вночі біля вогнища з горілочкою тесть його і «розколов». Висловив йому мій друг свої образи, тільки просив, щоб той нікому не говорив, особливо – тещі.
Тесть обіцяв. А взагалі сказав, що в їх будинку не буде ладу, поки домовика собі не заведуть.
«Є, – каже, – у мене тут один на прикметі. Буде час – переконаю його до вас переїхати».
Олексій вирішив, що тесть здурів, але промовчав.
А на тижні тесть до них в гості навідався і кошеня приніс. Олексій обурився. Навіщо? .. Тільки зайвий бруд! А тесть його на балкон покурити вивів і нагадав про домовика. Мовляв, я його до вас сьогодні разом з кішкою привів. Тепер у вас – все нормально буде. Тільки до кішки ставитеся по-людськи.
Ну, кішка Олексію відразу сподобалася. Маленька, ласкава, відразу його прийняла за свого. Куди не сядеш, тут же під рукою опиняються два вуха, типу, погладь. Тільки ось калюжку довелося підтерти. Але це тільки з вечора.
А на наступний день приходить Олексій з роботи, а вдома чисто. І речі не розкидані, і дружина на кухні вечерю готує. Так смачно було!
Олексій тут і сам доклав зусиль, поличку у ванній прибив, як давно вже обіцяв.
На другий день приходить, дружина килими пилососить. Ну, і він теж, – що ж без діла сидіти, – сміття викинув і по хліб зганяв. А в магазині, до речі, вина прикупив. Загалом, вечеря вийшла майже святкова. Вони і самі вже не пам’ятали, коли таке було.
І так весь тиждень. Не життя, а радість суцільна. Ніби, і справді, оселився в їхньому будинку добрий домовик. А в неділю ввечері його молода дружина каже:
– Ти, Олексію, завтра не приходь вдень з роботи, не поспішай. Я і наповнювач купила, і місце в туалеті йому обладнала.
– Кому?
– Як кому – кошеняті твоєму. Я ж бачу, що ти кожен день з роботи вдень додому приїжджаєш, прибираєш за ним і по дому. Я ж знаю, що поки кішка маленька, вона всю квартиру запаскудить. А ввечері приходжу, – все чисто і прибрано.
Ось тут у Олексія дах і поїхав.
Невже і, правда, у них домовик з’явився?
Він сам, вдень додому точно не заїжджав. Думав, дружина все прибирає. А їй, виявляється, соромно було байдикувати в чистій квартирі.
Відпросився він на роботі на півдня. Спочатку ніби як пішов, а потім повернувся тихенько, сів у крісло зі смартфоном і зачаївся.
Ближче до обіду хтось почав ключем двері відкривати. І кішка відразу в коридор побігла, нявчить, зустрічає. Чує Олексій тихий голос:
– Що, Мурка, скучила? А я тобі молочка приніс і ковбаски свіженької. Хто тебе тут ще погодує? Щось більше калюж не видно, невже за тиждень в туалет ходити навчилася …
Двері в кімнату відкриваються. На порозі – тесть. По обличчю видно, що ніяк не очікував зятя зустріти.
– Так ось ти який … домовик!
Тесть зніяковів:
– Ну і що? Я ж вам кішку подарував. Значить, повинен за нею прибрати. Хоч спочатку.
– А ключ де взяв?
– Так на рибалці у тебе непомітно відчепив від зв’язки, зробив дублікат, а на інший день назад причепив …
Три роки Олексій з дружиною живуть душа в душу. Уже й синочок народився. І до сих пір ніхто не знає, що за домовик колись оселявся в їх квартирі.
