Я обожнювала свою свекруху. У нас були чудові стосунки. Хоча подруги не рідко заздрили мені:
– Вона просто не живе разом з вами! Ти б тоді не так щебетала! – казала Іра.
Я тоді була вагітна третьою дитиною. Чекала на донечку і думала, що було добре, якби свекруха допомогла мені з нею. Адже попередніх двох синів ми вибавили разом. І по дому мені легше було і трохи був час поспати.
Вона звикла до життя в селі. Хоча коли її діти виїхали в місто, то одразу стали пропонувати переїхати до них. Алла Борисівна вже була на пенсії, але все ще підпрацьовувала бухгалтером.
– Люблю я село, свою господарку, природу, тут всі мої друзі. І внуки зможуть влітку приїхати на канікули – аргументувала вона. – У місті зовсім не таке життя, дорого все.
– Мамочко, ну що ж ви. У нас вам сподобається, ввечері можна в театр піти, на виставки різні, і внуки завжди будуть поруч. – казала я.
І свекруха лиш чемно кивала. Їй нелегко розпрощатися із налагодженим побутом у маленькому селі.
Вона була дуже щиросердечною. При першій нашій зустрічі вона міцно обняла мене і заплакала.
– Нарешті у мене донечка з’явилась!
І я одразу прикипіла до свекрухи. Моя мама рано померла, напевно я тому так хотіла ще хоча б трохи жіночої любові й поради. Після весілля я часто приїжджала до неї в село. Купалася в річці, збирала у лісі ягоди й гриби, допомагала з господарством. Щодня повторювала як добре тут жити.
А взимку я молила її переїхати до нас. Туалет на вулиці, постійно треба палити в хаті, а коли прокидаєшся зранку, то холод пронизує до самих кісток. Нестерпні відчуття, та Алла Борисівна лиш сміялася з мене.
І от, я народила донечку. Тільки тоді вона таки наважилась продати будинок і переїхати ближче до нас. За ті гроші, її заощадження і трохи грошей від нас вдалося купити однокімнатну квартиру у сусідньому будинку.
Спочатку вона радо допомагала мені з дітьми. Старших забирала зі школи й водила їх на гуртки. У мене з’являвся час на подруг та манікюр. Ми кілька разів зводили її у театр, музей, зоопарк і їй сподобалось.
Я навчила її користуватися інтернетом, показала всі найближчі магазини й базари. Потім у неї зявилися нові знайомі, вона навіть подруг завела.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А потім ситуація змінювалась. Все частіше свекруха казала, що має справи. То вона на виставку іде, то записалась на хор, то влаштувалась у газетний кіоск, бо її пенсії не вистачає на дозвілля.
– Доню, ти не ображайся, я сьогодні вам не зможу допомогти – пояснювала телефоном Алла Борисівна.
А наступного дня хвалилася як їй сподобалось “Лебедине озеро”, яка там неймовірна музика. Вона справді раділа, що у місті перед нею відкрилися нові можливості.
Я не могла повірити в це. Невже свекруха більше не допомагатиме нам? Вона так захопливо розповідала про плани на літо, хотіла назбирати на відпочинок у Єгипті, купувала собі новий одяг.
– А як же ваші онуки? – поцікавилась я.
– Ну я вже все продумала. Зранку до школи їх може возити син, а на гуртки не так складно завести їх поки мала спить. Ну і я десь там допомагатиму при нагоді.
Коханий повернувся з роботи й помітив, що я засмучена:
– Щось сталось? – поцікався він.
– Ні! Просто твоя мама більше не має на нас часу. У неї кожен день запланований. Як я справлюсь з трьома дітьми поки вона гулятиме з подругами? – сльози самі накочувались на очі.
– І це все? Налякала. А то я подумав, що щось серйозне. Я навпаки радий за неї. Адже я хвилювався, що вона сумуватиме у місці. Але мама молодець! Перед нею відкрився інший світ Вона крім села більше нічого не бачила.
Ще коли батька не стало вона взяла все у свої руки. Він пив і гуляв, догулявся одним словом.
– Я не знала цього, ти не казав. – здивувалась я.
– Неприємно це згадувати. А ти не журись, ми ж для себе дітей народжували. Є багато таких сімей, як наша і якось дають собі раду. – чоловік міцно обійняв мене, поцілував. – І ми справимось!
Тієї миті прокинулась донечка, розплакалась. Коханий взяв її на руки й вона одразу заспокоїлась. Це почули хлопчики й радісно прибігли до тата. Скучили. Вони всі разом лягли на диван і ввімкнули телевізор.
Через деякий час у двері хтось подзвонив. То була Алла Борисівна. діти одразу побігли її обіймати.
– Я прийшла вибачитися перед тобою – почала вона. – Як тільки я уявила, як ти одна з трьома дітьми, то мені аж погано стало. Важко це. Я поміняла свій робочий графік у кіоску. Тепер працюватиму два через два. Годі з мене вистав, вже достатньо відвідала, можуть зачекати. Та і про хор можна поки що забути.
Я дивилась на свекруху і не вірила її словам.
– Мамо, я не ображалась на вас. Просто трохи розгубилася. Це я маю просити у вас вибачення, що ще щось вимагала у вас.
– Я захопилася. Просто для мене тут все таке цікаве і нове. Але тепер я більше часу приділятиму своїм найріднішим.
У цю мить до нас підійшов чоловік і міцно обійняв.
– Годі вам плакати, дівчата! Давайте краще чаю поп’ємо, я купив тортик. Ти мамо не мусиш весь свій час витрачати у нас. Займайся тим, до чого лежить душа. Ми й самі зможемо впоратись. Чула?
– Так!
– Бо ви так поділили обовязки, що геть забули про мене! Я ж батько чи хто?
Усі розсміялися і пішли разом на кухню.
– Ми ще вас мамо заміж тут видамо. – жартував чоловік.
– А як ви дізналися про Семена? Я ж ніби нікому не розповідала!
– А з цього місця давайте детальніше! – здивувалась я.
– Ну ми разом на хор ходимо. Вже другий тиждень він проводжає мене додому. Такий добрий чоловік. Аллочкою мене називає. Я з дитинства до себе такого ставлення не відчувала. – зізналась вона з широкою посмішкою.
Як вам моя історія?
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
За допомогою цього засобу, можна позбутися бур’янів та шкідників на городі
Що смачного приготувати з курячого філе?
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
– Хочеш народжувати? Народжуй, тільки від мене допомоги не чекай! Я не можу тягнути на собі всю твою сім’ю
Ми з чоловіком живемо в орендованій квартирі, а свекруха живе зі своїм цивільним чоловіком у домі, який належить її синові
Ситуація, що трапилася зі мною рано вранці восьмого березня цілком змінила моє життя
Я була на заробітках у Німеччині 12 років, а коли повернулась додому, донька припинила вважати мене матір’ю
Мисливцю на слонів та левів все повернулося бумерангом – його з’їли крокодили
Успішна кар’єра, красуня-дружина, брат і сестра Дмитра Комарова – автора передачі «Світ навиворіт»
У важкі часи треба добре виглядати – з усіх сил (обшарпанцям не дають гроші)
