Був холодний грудневий вечір, Анна з Миколою поверталися додому з міста, де працювали. Будинок їх був за містом, новий, зі смачним запахом свіжості, жили вони в ньому другу зиму.
Все було добре у цієї молодої пари, за винятком того, що єдиний син, п’ятирічний Костик, не ходив, повзав по дому, на вулицю його вивозили в дитячому інвалідному візку.
Хлопчина був добре розвинений, розумний не по роках, і від цього тільки гірше було батькам. Няня, яка працює у них з народження Кості, вийшла заміж і поїхала за місцем служби чоловіка. Ледве вмовили, за подвійну плату, що приходить прибиральниця посидіти з малюком. Терміново потрібно було шукати нову няню, але на роботі у обох був аврал, як-не-як все ж кінець року.
У засніжений вечір …
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Проїжджаючи останні квартали міста, Аня раптом побачила жінку, яка самотньо сиділа на зупинці. Падав сніг, людей було мало, і в образі жінки прочитувався глибокий відчай. Микола припаркував машину, щоб зайти в магазин і прикупити чого-небудь до вечері.
– Знаєш, Аня, а жінка давно вже тут сидить. Години дві тому я поїхав за тобою і звернув увагу, – сказав Микола.
– Давай ми підійдемо до неї і запитаємо, що трапилося, – поспівчувала Аня.
А жінка, на вигляд їй було років шістдесят, дійсно вже замерзла. І сніг засипав і комір, і шапку, він навіть уже не танув на щоках і бровах.
– Жінко, ви хочете кудись поїхати і чекаєте автобус? – запитала Аня.
– Нічого я вже не чекаю, – гірко відповіла незнайомка.
– Дочка з зятем знову п’ють, вигнали мене з дому, так буває, буває часто, а мені і подітися немає куди. Сусідка померла, до сестри двоюрідної звернулася, у неї місця для мене немає. Мабуть, дочка моя пригрозила, – продовжила жінка і замовкла, схилившись головою.
– Ну ось що, – голосно сказала Аня, – йдіть в машину з моїм чоловіком, він напоїть вас гарячою кавою, а я швиденько заскочу в магазин, і потім додому, у нас є де вас прихистити.
Через годину були вдома. Жінка назвалася Тетяною Петрівною, її відправили в гарячу ванну, відігрітися. Аня накрила на стіл. Жінка, вірніше Тетяна Петрівна виявилася приємною, п’ятдесяти шестирічною дамою, і Аня згадала: в одній будівлі з їх офісом у Тетяни Петрівни був магазин чоловічого одягу.
– А що з вашим бізнесом? – поцікавилася Аня.
– А я його дочці віддала, і будинок, і магазин, все віддала. Все, що у мене було, поділила між трьома дітьми, і нікому в результаті не догодила. Всі пересварилися, образилися, у всіх винна я. Ольга, моя найменша, думала з нею доживати. Навіть не знала, що вони з чоловіком добре п’ють. Тепер от шукаю п’ятий кут … – заплакала Тетяна Петрівна.
Попереду було два вихідних. Нова жителька готувала сніданок, варила смачні обіди і їздила з Миколою за продуктами на ринок. А особливо добре вона знайшла спільну мову з Костиком. Він відразу і невимушено почав називати її бабусею.
Домовилися, що буде у них Тетяна Петрівна за няню і кухаря .. Завели їй дві кімнати на першому поверсі. Звозили на пошту, де Тетяна перевела свою пенсію на картку, до будинку рідного звозили. Відкривши будинок своїми ключами, Тетяна зібрала необхідні речі і документи. Коли вже від’їжджали від будинку, під’їхала дочка Ольга. Вона кинулася на матір мало не з кулаками:
– Де ти шлялася три дні? Ми що тебе шукати повинні?! – кричала Ольга на всю вулицю.
– Ні, не шукайте, не треба. Я знайшла дах над головою і роботу, більше мене не побачите, заважати не буду …
З тим і поїхали від приголомшеної Ольги.
Потяглися дні, добрі, хороші. Тетяна обожнювала Костика, у неї не було своїх онуків. Водила його в басейн, на процедури, і до весни малюк пішов. Але краще, ніж ходив, він плавав. Скоро почав брати участь в змаганнях, займати призові місця. Потім пішов в школу. І не було кращої і добрішої няні.
Діти знайшли свою матір, кликали до себе. Просили вибачення. На що Тетяна відповіла:
– Дякую, я тепер навчена, більше ні до кого з вас не піду. Чужі люди виявилися відданішими і поряднішими від вас, рідних дітей.
Як ви вважаєте, жінка прийняла правильне рішення, що не захотіла повертатися до своєї дочки?
18 маленьких злочинів, за які не покарали через милість злочинця
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
У мене хороші стосунки з сусідкою, але мені не подобається те, що вона змушує мене водити її дітей в дитячий садочок
Секретний рецепт, що зробить шкіру на руках шовковистою
Жарти для гарного настрою
Все своє життя Галина жила лише заради свого сина. І ось така подяка…
Ви не знайдете справжнє кохання до тих пір, поки не усвідомите цих 5 речей
5 безцінних уроків, які я засвоїв, люблячи ту, яка не любила мене
Звички для тіла жінки, яка любить і цінує себе
Егоїзм в коханні: віддай мені все в обмін на нічого
20 фотографій людей, зовнішність яких кардинально змінилася з появою дітей
Як навчитися слухати себе
Я вже говорив, що в ці штуки не дуже вірю, але тут готовий заприсягтися – це та сама кепка, що я купив батькові в Копенгагені. Можете мені не вірити, але це так
Сосиски в картопляному тісті. Діти їх просто обожнюють!
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Жіночий психологічний тест: перше, що ви побачите на картині художника-сюрреаліста, розкриє особливі риси вашого характеру
Кіт, якого ви виберете, розповість дещо цікаве про ваше внутрішнє “я”!
Бути самотньою не соромно! Знайдіть кілька хвилин, щоб прочитати цей текст!
Свекруха всіх і все контролює. Я не знаю, як мені далі жити: розлучатися чи спробувати пожити разом?
