Зустрів я якось, коли бігав парком, свого знайомого: він також вчитель фізкультури. Так здивовано подивився на моє взуття і запитав: “Гарні маєш кросівки, тільки жаль, що при такій погоді вони вимастяться. Хоча, тобі що?! І так є кому мити” – усміхаючись сказав колега.
Спочатку я не дуже зрозумів, що він має на увазі, а потім збагнув і у відповідь сказав: “Так, живу з коханою дружиною, але мию свої кросівки сам. Чому це має робити моя жінка?”.
Взагалі, у сучасному світі не має такого, що хтось щось винен. Це ще було за часів наших предків і потрібно цього позбуватись. Жінка така сама людина і має право вибирати, що їй робити, а що ні. Якщо жінка працює так само як і я, то чому вона має приходити з роботи і працювати ще за двох? Звісно, якщо в неї є бажання приготувати щось смачненьке чи помити посуд – я буду тільки радий, але не потрібно гучно кричати, що вона “повинна”.
До прикладу, моя перша жінка дуже любила проводити час на кухні. Постійно виготовлювала щось смачненьке і тішили мене, але я їй практично не поступався: також любив щось приготувати, аби вона могла трішки відпочити. Друга ж жінка навпаки: готувати не те, що не вміла, а просто не любила. От не приносило їй це нічого, окрім дискомфорту, тому я й не став наполягати. Я почав готувати сам і у мене цілком смачно виходило це робити.
Зараз, з третьою дружиною, ми також маємо поділ праці. Вона любить тішити мене чимось смачненьким, але вкрай дратується, коли доводиться мити підлогу чи робити вологе прибирання. Єдине питання, яке ми намагаємось перекинути одне на одного – це миття посуду.
Зізнаюся чесно, не люблю це діло, як і дружина. Я часто намагаюся повісити це діло на неї, але як тільки побачу, що вона прийшла змучена з роботи і ледь тримається на ногах, ніколи не скажу, що вона “повинна” помити посуду. Якщо у мене є сили та час – я встану і зроблю це сам.
Якщо ми будемо йти на принцип одне одному, то чи побудуємо ми здорову сім’ю. Стосунки – це нелегко, але якщо завжди шукати компроміси, то можна бути щасливими. Чимось поступитись, десь змовчати – більшою мірою це має робити чоловік, бо він сильніший.Та й взагалі, коли жінку в чомусь обмежувати, то вона буде робити навпаки. Як тільки почує фразу “ти мала помити посуд”, то весь брудний посуд принесе тобі під подушку.
Я знаю багато історій, коли чоловіки вказували жінкам, що їм робити, мовляв: “Ти жінка, твоє місце на кухні!”, але нічим хорошим це не закінчувалось. З недавніх історій: в моєї знайомої увірвався терпець і вона покинула свого чоловіка:
– Діти вже виросли, кожен має свою сім’ю і вчиться будувати стосунки. Терпіти заради них вже не має сенсу, адже вони дорослі, все зрозуміють, а жити з чоловіком, який мені вказує, що робити – не хочеться, – визнала вона. – Зараз я відчуваю себе справжньою жінкою: приємно подивитись в дзеркало і побачити там більше, ніж сіно брудного волосся, яке було зав’язане у хвіст ще вчора.
Можу уявити ці емоції, хоч я і чоловік, який виріс при соціалізмі, де в кожній хаті був список того, що має робити жінка. Взагалі, можу сказати, що слово “повинен” тільки для чоловіків. Якраз чоловіки повинні постійно щось робити, адже вони швидко розслабляються та перетворюються в тих, хто протирає штани перед телевізором і вказує своїй жінці, що робити.
Ви до якої думки більш схильні? Потрібно ділити обов’язки порівну?
