Ольга врешті залишилась сама вдома. Випровадила сім’ю на прогулянку. В самої було купа домашніх справ: поприбирати, приготувати обід, закинути прати одяг… Ніби було ще щось.
Дзвінок у двері.
– Невже щось забули?- подумала Ольга
Відкрила двері, а перед нею стояла молода дівчина.
– Ви Ольга?
Жінка обережно кивнула.
Дівчина безцеремонно зайшла у квартиру, як до себе додому.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Де у вас ванна? Даєте капці? А то я в ноги змерзла.
В Ольги, ніби дар мови відняло. Лиш махнула рукою в сторону ванної кімнати. Дівчина помила руки і пройшла до кухні, сіла за стіл.
– Чаю запропонуєте?
Господиня швиденько зробила чай незнайомці. Та пила чай і мовчки дивилась на Ольгу. Врешті їй набридло це і вона не витримала:
– Хто ви взагалі така? Чому ви командуєте в моєму домі?
– Хто я? Я Іра. Коханка вашого чоловіка.
– Якщо це жарт, то він геть не смішний.
– Які жарти, дамочка! Корнійчук Павло Вікторович ваш чоловік?
– Мій..
– Ось, бачите. Ми з ним зустрічаємось.
-Та це неможливо. Він вдвічі старший за тебе! – вже обурилась Ольга – Та й він не міг би таке зробити!
– Ви надто довірлива. Ось, гляньте. – дівчина витягла фото і простягнула їх жінці.
На фотографіях дійсно був її чоловік. Земля пішла у неї з-під ніг.
– Так для чого ти прийшла? Хочеш грошей? Мого чоловіка? Чого тобі треба?
-Та ні, нічого мені не потрібно. Мені просто стало вас шкода. Ви працюєте, як віл. Дві роботи, дім, діти. А він що? Навіть не напрягається, щоб вам допомогти.
Іра підняла руку і показала колечко з діамантом, а на вухах сережки – в комплект.
– Що це? – спитала Ольга
– Павло подарував. Достатньо було натякнути.
– Це як? За які гроші?
– Хіба мені є діло до того де він взяв на це гроші? Він усе для мене купляє. А ви? Запустили себе і лиш тягнете упряжку. Ви стали йому зовсім нецікавою.
-Та як ти смієш! Замовкни! – єхидна посмішка дівчини розізлила жінку.
– Заспокойтесь, жіночко. Я відпущу вашого Павла. От хай тільки машину мені купить і кину його.
************
Чоловік з дітьми повернувся додому.
– Олю, ми такі голодні! Ти їсти приготувала?- Ольга мовчки почала накривати на стіл вчорашню їжу. Бо так нічого і не зробила після неочікуваного візиту.
– Мамо, але це ж вчорашній суп! Я його не їстиму!
Ольга не витримала:
– Не їж! Мені набридло! Скільки можна? Я стараюсь, стараюсь, а ніхто цього навіть не цінує – вона пронизливо глянула на чоловіка – А ти? Довго збираєшся працювати на цю мізерну зарплатню?
– Олічка, ну це ж потрібно щось міняти? А як не вийде? Краще не ризикувати.
– А ти візьми і ризикни хоч раз! І взагалі, чому ви всі сидите на моїй шиї? Я хочу жити, а не існувати!
З цими словами Ольга зірвала фартух, взула чоботи, одягла куртку і вийшла з квартири.
********
Ольгу поглинув холодний вітер. Вона вийшла з під’їзду і просто пішла. Сама не знала куди. Їй потрібно було розібратись зі своїми емоціями. Вона розуміла, що їй не боляче від зради чоловіка. Їй боляче від того, що вона дозволила все перекинути на свої тендітні плечі. Вона перестала відчувати, що вона жінка!
Вона втомилась.
Жінка втратила лік часу. Вона вже й зголодніла. Але додому йти не хотіла. Тому вирішила піти у ресторан. “Ну і що, що це дорого! Я можу собі це дозволити” – подумала вона.
Поївши у ресторані, Ольга ходила засніженими вуличками міста. Повз проходили люди: веселі й щасливі. Вони заходили у магазини і щось купували, щось хотіли. А чого хотіла вона? Перше, що спало їй на думку, стосувалось чоловіка і дітей. Не її. Вона навіть не знала, чого хоче. “Потрібно прислухатись до себе і своїх бажань” – з цією думкою повернулась додому.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
*****
Вдома було спокійно. На кухні усе було прибрано, посуд вимито. Ольга здивувалась такій чистоті. Чоловік з дітьми намагався приготувати вечерю.
– Чай зробити? – навіть запропонував Павло
– Зроби.
Ольга мовчки випила чай і пішла спати. Вона не могла дивитись на чоловіка, який зрадив їй.
Зранку вона проспала. На роботу іти вже було пізно. Ольга побачила, що ні чоловіка, ні дітей уже немає вдома. Вони зібрались і без її допомоги. Навіть залишили їй приготовлені бутерброди і милу записку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ольга не бралась ні за яку роботу. Вона взяла листок паперу і сіла писати свої бажання. Спершу було важко, тому вона вирішила почати записувати, що взагалі може хотіти жінка. І справа пішла – бажання полились рікою.
*****
Минув деякий час. Наталка, дочка Ольги зустрілась з Ірою.
– Наталко! Як ти? Як батьки?
– Все просто чудово! Ти класно зіграла тоді. Мама повірила, що у тебе з татом щось є.
– Я так боялась, що не вийде. Я рада, що у них все гаразд.
– І знаєш, що найцікавіше?
– Що?
– Мама врешті-решт зайнялась собою, почала займатись спортом, гарно одягатись. Її навіть підвищили на роботі. Батько також пішов на іншу роботу із високою зарплатнею. Між батьками нарешті спалахнув вогник. Машину ось збираються купити нову. Тому дякую тобі, ти врятувала нашу сім’ю.
А ви б пішли на такий вчинок, щоб допомогти подрузі врятувати її сім’ю?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
Як я з дітьми завдяки власним родичам залишилася без даху над головою
