Напередодні новорічних канікул у школі вчителі збирали гроші дітям на подарунки. Усі батьки мали здати по 200 гривень. Сума невелика, але дехто не має можливості виділити й такі кошти. Особливо це стосується тих матерів, які самостійно виховують своїх дітей. Саме такою була мама Дмитра, який навчався у 2-му “Б”.
Інна буквально на днях внесла чергову оплату за кредит пральної машинки. На руках у неї залишилося 500 гривень, а до зарплати ще цілих 10 днів.
– Синку, перекажи вчительці, що у мене немає змоги здати гроші. Тільки ти не засмучуйся, бо я пізніше обов’язково зроблю тобі якийсь подарунок. Домовилися? – намагалася підбадьорити сина матір.
Хлопчик переказав усі слова Інни класній керівничці, а та у відповідь заявила, що його мама – біла ворона. Усі батьки здали гроші, окрім неї. Дмитро дуже засмутився, що одразу читалося на його обличчі.
Перед Новим роком у школі зібралися учні з батьками. Усі діти отримали довгоочікувані подарунки, окрім Дмитра. Він мовчки спостерігав за тим, як однокласники розпаковували солодощі і раділи. На душі у нього був смуток.
Один учень звернув на це увагу і сказав:
– Діма, а чого ти сумуєш? І чому ти без подарунка?
– Бо мама не змогла здати гроші. У нас невеликі фінансові труднощі, – ще більше зажурився хлопець.
Свідками розмови стали всі однокласники. Першим відреагував хлопець, який власне й затіяв цю розмову. Він підійшов до Дмитра і простягнув йому жменю своїх цукерок. За мить усі однокласники по черзі підійшли до хлопця і поділилися з ним солодощами.
Батьки й класна керівничка здивовано спостерігали за тим, що відбувається. Багатьох дорослих ця картина розчулила настільки, що на очах виступили сльози. Вони пишалися, що виховали таких дітей.
Ця історія вкотре доводить, що світ не без добрих людей. Ніколи не потрібно забувати про ближніх та нужденних, адже безкорисливо протягнути руку допомоги в потрібний момент – це найвища ознака людяності й милосердя.
А як би ви вчинили на місці однокласників/батьків/вчительки?
