Кохання – таке ніжне та прекрасне почуття.
Зустріти свою другу половинку – завдання не з легких. Що зробити це ви повинні бути в гармонії з собою.
Ця історія про Амаль із Данії доводить, що можна бути по-справжньому щасливою і коханою, попри свою зовнішність чи вагу.
Дівчинка ще з дитинства відрізнялась від своїх однолітків. Була висока і повненька. Одяг дитині купували у дорослому відділі. Їй було важко дивитись у своє відображення в дзеркалі. Воно геть їй не подобалось.
Амаль вважала, що їй ніколи не вдасться влаштувати своє особисте життя.
Дівчина соромилась своєї зовнішності. Вона рідко виходила на вулицю через це. Друзів у неї теж не було.
Але все кардинально змінилось, коли вона познайомилась зі Шоном. Їй вдалось полюбити себе.
Вона почала з ним листуватись. Амаль вважала, що їй пише дорослий чоловік, який просто потребує душевних розмов. Але, коли він надіслав фото, вона побачила на ньому свого однолітка. Вони почали спілкуватись по веб-камері, а згодом вирішили зустрітись.
Дівчині було ніяково, вона намагалась не показувати своє тіло, боялась осуду з його боку. Та хлопець ніяким чином не образив її, не сказав зайвого слова.
Вони кілька разі приїздили один до одного в гості. Спершу зустрічі були дружніми, та вони швидко зрозуміли, що між ними щось більше. Це справжнє кохання.
Її зізнання в коханні хлопцеві було досить оригінальне. Вона опублікувала вірш у соцмережі, який присвятила йому. Писала про свої почуття. Він відповів на них взаємністю.
Після цього моменту дівчина переїхала жити до хлопця. Згодом вони одружились і зробили невеличку весільну церемонію для близьких на пляжі.
Хлопець зізнався, що йому не подобались дівчата з пишними формами. Та й Амаль він покохав зовсім не за зовнішність, а за її чуйний характер та добру натуру. Проте свою дружину хлопець не вважає менш красиво, ніж будь-яку іншу худу дівчину.
Та не все було так просто для цієї пари. Батько хлопця не схвалив вибору свого сина. Він вважав, що він достойний кращої дівчини. Після весілля батько і син перестали спілкуватись. Тато був категоричний.
Амаль було дуже шкода. вона ж не зробила нічого поганого свекру. Тож не розуміла чому у нього така упереджена думка про неї?
Дівчина розуміє, що вона не може змусити людей припинити говорити про неї і роздивлятись, коли вона гуляє вулицями міста. Вона не збирається худнути чи дорікати себе лиш тільки тому, що про неї щось не так подумають.
Вона щаслива, що змогла зустріти чоловіка, який підтримує її і дає відчуття впевненості. Біля нього вона відчуває себе привабливою. А це головне. Більше нічия думка для неї не важлива!
Як ви гадаєте, чи правильно повівся в цій ситуації батько хлопця?
