Мені пощастило з чоловіком. Він працьовитий і розумний. У мене не було приводів до ревнощів і я навіть не думала, що він зможе зрадити.
Так, чоловік дуже багато часу проводить на роботі і у відрядженнях, але я готова з цим миритися, поки ми живемо в повному достатку. Днями він попросив мене відвезти його в аеропорт, але, як на зло, я не могла знайти своє водійське посвідчення.
Я перерила увесь дім, але його ніде не було. Остання надія на кабінет чоловіка, де знаходяться різні документи. Я почала переглядати полиці, але все марно.
Однак я побачила, що в одній шафці був запханий ключ. Раніше вона завжди була зачинена і я ніколи не знала, що там всередині. Цікавість взяла гору і я заглянула. Там була гора документів, а знизу закордонні паспорти. Це мене здивувало, бо ми ніколи нікуди не їздили.
Я відкрила перший паспорт. Це були документи чоловіка з штампами із різних куточків світу: Єгипет, Емірати, В’єтнам, Туреччина та багато інших. Дати вильоту і прильоту збігалися із кожним його відрядженням. Та це ще дрібниці, бо потім я відкрила другий паспорт. На фото побачила молоду незнайомку, а всередині все те ж, що і в мого чоловіка. У мене відібрало мову.
Одразу після цього я подзвонила чоловікові і сказала, що не зможу його відвезти, а сама направилася до подруги. Я розповіла їй цю історію, показала паспорти, а вона сказала, що остання віза зроблена зовсім недавно і по ній ще ніхто не літав.
Наступні дні були для мене нестерпними. Я не могла знайти собі місця і чекала на повернення чоловіка. Додому він прийшов такий, як завжди. У кабінеті він почав ритися у своїх ящиках і в цей момент я зайшла до нього з паспортами в руках. Він спокійно забрав їх і сказав, щоб я більше не пхалася туди, куди не просять.
Перед тим, як піти з дому, він додав, що любить мене і робить все, щоб ми ні в чому собі не відмовляли. Зрештою він закрив за собою двері, а я ще якийсь час просто дивилася в стіну. Потім зателефонувала до подруги і сказала, що, можливо, мені варто закрити на все очі. Він нікуди від мене не піде, а наше життя мене влаштовує.
Зрештою я вибачилася перед чоловіком за те, що нишпорила в його документах. Ми далі живемо разом, але всередині мене завжди неспокійно, коли він відправляється у чергове відрядження. Тепер мені навіть страшно зазирати у його кишені, щоб раптом не наткнутися на щось.
А моє водійське посвідчення лежало в старій сумочці.
А ви могли б закрити очі на зраду?
