Я вклала дітей спати, а сама пішла мити підлогу. І ось раптом, хтось почав дзвонити у двері так наполегливо, що навіть пальця з дзвінка не знімав. Я подумала, що діти прокинулися і накрилося моє прибирання.
Тут раптом стало тихо, я глянула чи спить молодший син. А за секунду знову дзвінок, і знову так довго. Я знервувалася не на жарт і помчала зі шваброю прямісінько до дверей. Відкриваю, а там панянка розмальована в короткій спідниці. Стоїть і дивиться на мене з зухвалою посмішкою. Я стояла мовчи, а вона почала: “Я коханка твого чоловіка”. Це не стало для мене несподіванкою, що чоловік гуляє. Він вже часто затримується на роботі та приходить з неї задоволений, поки я тут з дітьми панькаюсь.
Але такої наглості від однієї з його коханок я, явно, не чекала. Ця дивна особа почала говорити зі мною таким противним тоном, наказувала мені збирати речі та дітей і йти з квартири, бо, бачте, вона приворожила мого чоловіка, а я вже нічого зробити не зможу з цим чаклунством.
– Ну ти та кумедна дівчина. – заходилася я сміхом.
Фізіономія незнайомки різко змінилася і вона, намагаючись втримати свою домінантність в цій ситуації, невдало розмахувала руками та бігала очима туди-сюди. Явно нічого не зрозуміла.
– Ти що, – продовжила я – подумала, що ти станеш господинею в цьому домі. Наївна, чоловік мій тебе розвів, як не знати кого, а ти повелася. Ця квартира моя, дісталася мені від батьків до одруження, тому з чоловіком своїм я ділити її не збираюся. Бери собі свого зачаклованого і котіться, куди очі дивляться.
– А що ж мені тепер робити? – розгублено запитала дівчина.
– Ворожи когось іншого! – я посміхнулася, – Бо мій тепер ні тобі, ні, тим більше, мені не потрібен.
Дівчина закліпала своїми нафарбованими віями, а я закрила перед нею двері. Чоловіка до квартири більше не пустила. Біда його знає, де він тепер тиняється. Ні дітей, ні квартири він не побачить більше. А ця нахабна дама ще приходила до мене, погрожувала мені та звинувачувала, що через мене дарма потратила купу грошей і часу на ворожіння мого чоловіка.
А от недавно зустріла її в магазині. Наче підмінили дівчину. Підбігла, почала вибачення просити, благала, щоб я забрала чоловіка назад, інакше вічно буде її переслідувати. Такі умови чар. А без квартири він їй вже не такий цікавий, ну ж я можу зробити? Нехай мучиться, я своє вже відмучилася.
А що ви б зробили на моєму місці?
