Коли діти живуть разом зі своїми батьками під одним дахом – то сварки ніколи не вщухають. Взагалі, найкращий вихід з ситуації – переїхати на орендоване житло. І жити стане легше.
Звісно, що такі квартирні питання не вирішуються за один вечір. Наприклад, хтось хоче квартиру з євроремонтом, але платити за неї ну десь 2 тисячі (і це разом з комунальними послугами). Скупість – річ цікава. Та і рідних хочеться бачити якомога частіше.
У мене є такий приклад у родині. Далекі родичі – двоюрідна тітка, якій 63 роки та її синочок, якому 42 роки. Вони живуть у приватному будинку за містом. Здавалося б, у чому проблема – два поверхи, велике подвір’я з садом та ділянка під город з теплицями. Однак, вони живуть, немов кішка з псом.
Майже 20 років тому загинув її чоловік, тому вона швидко стала вдовою. Їй тоді, здається, було 33, а синові тільки 12 виповнилося. Важко було родині пережити таку втрату, тітка влаштувалася навіть на другу роботу, щоб дитину на ноги підняти. Хоча тоді була вагітна, дівчинку потім народила. Та коли ти сама намагаєшся триматися на плаву з малими дітками – то досить важко. Тому вона виглядала план. Цікавий вихід з ситуації – знайти багатого кавалера. Вона вродлива, гарну фігуру має. А що їй ще втрачати. для чоловіків вона немов ласий шматочок.
Так вона крутилася від одного залицяльника до іншого. Хтось їй шубу подарував, інший – машину, а він взагалі знайшов їй однокімнатну квартиру в Києві, неподалік від центру! Потім син виріс, після школи – армія. Але згодом повернувся під материнське крило. Однак, не визнавав матусиних кавалерів та часто влаштовував скандали. Та потім просто змирився, адже вона нарешті вийшла заміж за якогось там багатого чоловіка, власний бізнес мав і була вагітна від нього.
Однак, другий чоловік любив часто випивати після роботи з колегами. Тому потім життя тітки перетворилося на пекло – втрата бізнесу та грошей, бідність та заробітки. Звісно, що син захищав матір, коли той ліз до неї з кулаками. Не витримали такого ставлення до себе та вигнали чоловіка геть.
Син згодом зустрів красиву дівчину. через декілька місяців – весілля та народження близнюків. Але не змогли вони довго прожити разом, тому одного дня чоловік повернувся зі своїми речима до матері. Тобто вже вдруге за останні роки.
Але потім, день за днем, починалися сімейні баталії. Син звинувачує матір у тому, що та забрала у нього щасливе дитинство та батька, а вона у відповідь каже, що той не вдячний – адже дивися, де ти живеш! Та якби не вона, то давно безпритульним став та жебракував під церквою.
Щодня знаходять нові причини для сварок. Вже і сусіди міліцію викликали, щоб ті заспокоїлися – а дарма. Син відмовляється з’їжджати геть від матері, бо нема грошей – зарплата у нього невелика, а ще й аліменти платити треба. Мати ж натомість мститься йому – забрала холодильник до себе у кімнату та щоразу рахує всі свої продукти, які купила у магазині.
Дорослий чоловік не намагається знайти іншу роботу, адже йому і на заводі зручно. Навіщо напружуватися? Не хоче виходити за межі свого комфорту. А мати часто лає його, мовляв, виріс бовдуром та ледацюгою.
Шкода їх. Адже то рідні люди…
Що б ви могли порадити у такій ситуації матері та сину?
