Ольга Сергіївна ростила свою доньку Галинку одна. Дівчинка була найгарнішою у садочку, а потім у своєму класі. Та і допомагала матері у всьому. Були вони як подруги близькими, могли розмовляти про все на світі й не тільки.
Ольга не встигла зрозуміти, коли її дочка виросла. Їй здавалось, що вони завжди будуть разом. От тільки Галинка привела додому нареченого, знайомитися. От тоді мати й зрозуміла, що в дочки своя доля є.
Зіграли скромне весілля. Тепер постало питання де жити молодим. Зять Артем не хотів повертатися до батьківської хати, але і жити у тещі теж. Казав, що хоче свій дах над головою. От і вирішили орендувати квартиру неподалік.
Там вони жили три роки. За цей час у подружжя народився син. Але крім такої великої радості були і свої труднощі. Зарплати Артема ледь вистачало, щоб прожити. Та і дитина часом хворіла.
У безвиході Галина просила допомоги у матері. Але тих грошей вистачало хіба що на кілька днів.
Пізніше дочка завела розмову про те, щоб вони жили у квартирі матері:
– Нам не доведеться платити за оренду, це вже легше. А ти б собі у село переїхала. Там досі стоїть будинок бабусі.
Ольга не знала що на це відповісти. Адже пам’ятала, що у селі немає всіх зручностей, як у квартирі. Там піч на дровах, а хто їх буде рубати? Зять обіцяв, що всім допоможе і що немає за що переживати.
От тільки, не почувши остаточної згоди, Галина поступово почала переносити до мами свої речі, поки не принесла все. Нічого іншого не залишалося Ользі, як збирати свої. Галя вже і про ремонти які думала.
Швидко знайшлася машина, яка перевезла усі речі матері у село. Діти допомагали тиждень доводити будинок до пуття. Артем нарубав дров, Галя прибирала. Наче можна тепер жити.
На роботу Ольга Сергіївна тепер добиратиметься автобусом. Зайві витрати, але іншого способу нема.
Отак навідувались діти майже кожного тижня. А з часом Ольга бачила їх все рідше і рідше. Наближалась зима, дрова закінчились. А зять все відповідав, що зайнятий. Нічого іншого, як попросити про допомогу в сусіда Ользі не залишалось.
Жінка познайомилась з чоловіком Василем. Виявилось у нього така ж ситуація. Діти давно не приїжджають, сумує він. Тому на прохання Ольги відповів із зустрічним проханням. Нехай він робить все по господарству, а вона йому супчики і котлетки готує. І жінка погодилась.
Минуло трохи часу і Василь запропонував їй жити разом. Ольга не вагалася, адже чоловік їй подобався. Так вони знайшли один одного на старості років, коли рідним дітям не було до них діла.
А як би ви вчинили на місці Ольги?
Фото з відкритих джерел
