– Олю, ну де ти ходиш? Вечеря вже зовсім холодна!
– Вибач, мамо. Дещо цікаве трапилося. Я вам зараз як розкажу, то ви дивіться зі стільців не попадайте! – з посмішкою сказала дівчина. Вона швидко зняла куртку, помила руки й сіла за стіл.
– То може все ж розповіси, що трапилося? – весело запитала мама – Марина Петрівна.
– Розповім, розповім! У нашого Макса дівчина з’явилася, – задоволено проговорила Оля.
– Так це ж добре!
– Ну слава богу, а то я думав, що у нього якісь проблеми, – вклинився у розмову зацікавлений тато.
– Ну, розповідай! Яка вона? Ти з нею познайомилася? Красива? Скільки років? З якої родини? Як звуть? – ставила купу запитань Марина Петрівна.
– Почекай, не таратор! Зараз все розкажу. Звичайна дівчина, ви її, до речі, бачили.
– Де бачили?
– Вона на автомийці працює, там де ми машини миємо. Мабуть, якось так вони й познайомилися. Рита, руденька така дівчина, – швидко проговорила Оля.
– На автомийці? – шоковано запитала мама.
– Ну і що тут такого? Може вона хороша дівчина й гарна господиня, – сказав Віктор Сергійович.
– Ти їх бачив на тій автомийці? Всі криві та косі. Одним словом, невдахи! Хіба ж буде порядна дівчина працювати у такому місці? Господи, з ким мій син зв’язався?
– Та заспокойся, може вона тимчасово там підробляє. Вчиться…, – продовжував захищати Риту Віктор Сергійович. – Та й добре, що у неї гроші є. З нашого Макса не тягне їх, не ледаща.
– Який жах… Мій син приведе дівчину з автомийки, – з розпачем проговорила Марина Петрівна.
***
– Доброго дня, – жінка вдивилася у бейджик, – Уляно. Мені хотілося б дізнатися, що у вас тут відбувається? Ви машини миєте, чи навчаєте своїх працівниць зваблювати заможних хлопців?
– Доброго дня. Я вас попрошу заспокоїтися. Ми зараз у всьому розберемося.
– Розберетеся? Я вимагаю, щоб цю Маргариту негайно звільнили! Вона тут явно займається не тим чим треба, – грізно сказала Марина Петрівна.
– Зараз я постараюсь розв’язати це питання. Можливо, ви бажаєте чаю чи кави?
– Ні, дякую.
Взагалі, Марина Петрівна уявляла цю ситуацію геть інакше: вона приходить на автомийку, влаштовує скандал, присоромлює дівчину, а потім її феєрично звільняють з роботи й Рита вся у сльозах покидає місце роботи…
– Я перепрошую, але після розмови з дівчатами мені так і не вдалося нічого з’ясувати. Вони взагалі не в курсі, що відбувається, – розгублено сказала Уляна.
***
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Ой, знаю я. Мені ж ще рік провчитися і я собі потім нормальну роботу знайду, – сказала Маргарита.
– А твій Максим що? Не хоче тебе утримувати? Він ж навіть з батьками тебе не знайомив.
– Він хоче, а я не хочу. Я не хочу жити його коштом. От коли закінчу навчання, знайду нормальну роботу, тоді й будемо знайомитися. А зараз що? Прийду й скажу: “Я – Рита, працюю на автомийці”?! Не хочеться мені такого знайомства.
– Ну добре, я до начальства цю ситуацію доводити не хочу, – сказала Уляна. – А ти зі своїм коханим поговорити, щоб його мама тут не крутилася. А то ж одного дня вона може й вище піти…
– Та скажу. Дуже тобі дякую!
***
– Мамо, ти для чого до Рити на роботу ходила? – запитав злий Макс й не зводив з матері очей.
– Теж мені, роботу знайшов, – фиркнула жінка.
– Мамо, будь-яка робота має свої плюси та мінуси. Працювати не соромно, соромно – не працювати.
– Ти зараз на мене натякаєш?
– Я ні на кого не натякаю. Мамо, не лізь до неї, будь ласка. Коли прийде слушний час я вас обов’язково познайомлю. А зараз просто дозволь мене жити власним життям й не псуй його. Це мій вибір.
– Знайшов що псувати. Сину, вона автомийниця! Ти що собі думаєш?
– А ти що, хочеш, щоб я з доньками твоїх подруг зустрічався. Так у них в голові ж нічого немає! Розмови тільки про одяг та про манікюри. Тільки й думають, як з тебе копійку висмоктати. А Рита вона не така. Вона сама працює, вчиться. Ти ж навіть не знаєш, яка вона розумна! Тому слухай мене, якщо ти зробиш хоча б ще одну спробу нашкодити нашим стосункам, я з’їду з квартири, звільнюся з батькової фірми й буду працювати в іншому місці. Зрозуміло?
– Зрозуміло.
***
– Ой Маринко, яка ж в тебе невістка хороша! Ось це я кажу, пощастило! Та й видно, що Максима любить. Аж очі світяться.
Марина Петрівна вислухала похвалу двоюрідної сестри й відповіла:
– Маргарита не просто красуня, а ще й дуже розумна дівчина. Вона ж університет з червоним дипломом закінчила. Та й з весіллям мені дуже допомагала. Добре, що я тоді послухала сина й не стала лізти у їх стосунки. Кращої жінки для Максима й не придумаєш.
– Ну дуже гарна пара!
– А це що у неї, животик?
– Так, животик. Вже четвертий місяць. Якби не вагітність, то навіть весілля не робили б. Вона й зараз не хотіла заміж, ми ледве вмовили. Вже чотири роки разом живуть, а вона досі хоче бути самостійною та незалежною.
– Кохана, дозволь тебе на танець запросити, – непомітно до Марини Петрівни підійшов Віктор Сергійович.
– Дозволяю!
А як би ви відреагували на таку невістку на місці Марини?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
