Сьогодні я хочу вам розповісти про одного нашого учня. Хлопчика звали Ігор. Його мама працювала продавцем в невеличкому продуктовому магазині, а батько помер декілька років тому. Грошей ніколи не вистачало. Ігор навчався в простій школі, але мав феноменальну пам’ять та був розумним хлопчиком. Ігоря весь час відправляли на олімпіади, там він завжди займав призові місця.
Нашій гімназії дуже потрібні були такі здібні учні, щоб підвищити свій рейтинг. Але був невеличкий нюанс – наша гімназія була приватною і тут навчалися лише діти заможних батьків.
Просто так ми не могли привести в клас хлопчика, тому на зборах було вирішено влаштувати вступну кампанію в нашу гімназію на конкурсній основі. Ігор її виграв.
Коли він почав відвідувати нашу гімназію, то наш штатний психолог одразу почав працювати з ним. Звичайно, що у хлопчика був стрес від того, що він різко змінив навчальний заклад. Але до цього додалося ще й те, що всі його нові однокласники були дітьми багатих людей. Вони завжди одягали брендовий одяг, носили дорогі гаджети, а ще обідали в кафе, що було поруч біля гімназії. Ігор не міг собі навіть дозволити пообідати в їдальні гімназії…
Але на подив усіх, Ігор досить швидко влився в колектив. Він одразу ж почав із великим захопленням розпитуватися у своїх нових друзів як вони проводять вільний час, де відпочивають та чим займаються після уроків. Всім учням це дуже подобалося, адже вони бачили, що Ігор з ними був щирим та відвертим.
Ось так пройшов його перший рік в гімназії. В наступному році Ігор вирішив випускати свою стінгазету. Він все самотужки організував, а однокласники з радістю йому у всьому допомагали.
Ігор навчався на відмінно. Тим самим він відрізнявся від всіх своїх однокласників. Деякі діти були дуже розпещеними та не хотіли нічого робити. У них були дорогі смартфони і цього їм було більше ніж достатньо.
Ще через рік Ігор написав дуже цікаву науково-дослідницьку роботу з історії. Ось через це в гімназії і почалися проблеми. Батьки інших учнів почали висловлювати своє невдоволення. Чому Ігор зміг таке написати, а їхні діти – ні! Вони не могли зрозуміти, що всю нову інформацію, Ігор уважно слухав та запам’ятовував, а їх діти просто все пропускали повз вуха.
Щоб не підсилювати конфліктну ситуацію, Ігоря вирішили виключити з гімназії, але ніяк не могли знайти вагомих причин для цього. На нараді було вирішено перевести Ігоря в іншу школу, щоб не зіпсувати собі репутацію.
Але тут втрутився наш психолог. Вона дуже боялася, що у хлопчика буде неоднозначна реакція на цю ситуацію. Хвилювалася, що він після цього замкнеться в собі. Але Ігор показав себе з кращого боку. Він з великою радістю почав вчитися в новій школі.
Він завжди мав одну дуже важливу рису – цілеспрямованість!
Сьогодні Ігор маю свою власну юридичну фірму. А його послуги коштують зовсім не дешево. Ось, що значить, будівельник власного життя!
А вам сподобалася стаття? Чи вірите ви в те, що цілеспрямована людина може добитися значних висот у своєму житті?
