Сьогодні я хочу вам розповісти про одного нашого учня. Хлопчика звали Ігор. Його мама працювала продавцем в невеличкому продуктовому магазині, а батько помер декілька років тому. Грошей ніколи не вистачало. Ігор навчався в простій школі, але мав феноменальну пам’ять та був розумним хлопчиком. Ігоря весь час відправляли на олімпіади, там він завжди займав призові місця.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Нашій гімназії дуже потрібні були такі здібні учні, щоб підвищити свій рейтинг. Але був невеличкий нюанс – наша гімназія була приватною і тут навчалися лише діти заможних батьків.
Просто так ми не могли привести в клас хлопчика, тому на зборах було вирішено влаштувати вступну кампанію в нашу гімназію на конкурсній основі. Ігор її виграв.
Коли він почав відвідувати нашу гімназію, то наш штатний психолог одразу почав працювати з ним. Звичайно, що у хлопчика був стрес від того, що він різко змінив навчальний заклад. Але до цього додалося ще й те, що всі його нові однокласники були дітьми багатих людей. Вони завжди одягали брендовий одяг, носили дорогі гаджети, а ще обідали в кафе, що було поруч біля гімназії. Ігор не міг собі навіть дозволити пообідати в їдальні гімназії…
Але на подив усіх, Ігор досить швидко влився в колектив. Він одразу ж почав із великим захопленням розпитуватися у своїх нових друзів як вони проводять вільний час, де відпочивають та чим займаються після уроків. Всім учням це дуже подобалося, адже вони бачили, що Ігор з ними був щирим та відвертим.
Ось так пройшов його перший рік в гімназії. В наступному році Ігор вирішив випускати свою стінгазету. Він все самотужки організував, а однокласники з радістю йому у всьому допомагали.
Ігор навчався на відмінно. Тим самим він відрізнявся від всіх своїх однокласників. Деякі діти були дуже розпещеними та не хотіли нічого робити. У них були дорогі смартфони і цього їм було більше ніж достатньо.
Ще через рік Ігор написав дуже цікаву науково-дослідницьку роботу з історії. Ось через це в гімназії і почалися проблеми. Батьки інших учнів почали висловлювати своє невдоволення. Чому Ігор зміг таке написати, а їхні діти – ні! Вони не могли зрозуміти, що всю нову інформацію, Ігор уважно слухав та запам’ятовував, а їх діти просто все пропускали повз вуха.
Щоб не підсилювати конфліктну ситуацію, Ігоря вирішили виключити з гімназії, але ніяк не могли знайти вагомих причин для цього. На нараді було вирішено перевести Ігоря в іншу школу, щоб не зіпсувати собі репутацію.
Але тут втрутився наш психолог. Вона дуже боялася, що у хлопчика буде неоднозначна реакція на цю ситуацію. Хвилювалася, що він після цього замкнеться в собі. Але Ігор показав себе з кращого боку. Він з великою радістю почав вчитися в новій школі.
Він завжди мав одну дуже важливу рису – цілеспрямованість!
Сьогодні Ігор маю свою власну юридичну фірму. А його послуги коштують зовсім не дешево. Ось, що значить, будівельник власного життя!
А вам сподобалася стаття? Чи вірите ви в те, що цілеспрямована людина може добитися значних висот у своєму житті?
