Власниця дачі, побачивши нас, привітно сказала:
– Я вас давно чекаю!
У відповідь Ніна усміхнено відповіла:
– Знайомся, це Олексій.
Жінка схвально підморгнула, висловлюючи свою підтримку.
Нас провели за стіл, де представили перед усіма гостями. Ми смачно їли, багато говорили, танцювали і грали в ігри. Ввечері одна з подруг Ніни відвела мене в сторону, щоб поговорити “по душах”.
– Ми з Ніною дружимо ще зі школи. Вона хороша дівчина, тому не смій її ображати. Гаразд?
– Навіть не думав про таке, адже я готовий носити її на руках! – відказав я.
Коли посиденьки добігли кінця господиня підійшла до нас зі словами:
– Ми усі ночуємо на першому поверсі, а для вас я виділила окреме місце на другому.
Поки ми підіймалися сходами догори Ніна шепнула:
– Доведеться провести цю ніч в одній кімнаті. Ти не хвилюйся, я спеціально взяла із собою спортивний костюм.
– Надіюся, що принаймні ліжко там велике, – кинув я.
Для того, щоб краще зрозуміти, що відбувається, потрібно повернутися на 5 днів назад.
Після уроків ми разом стояли в класі і курили цигарки, відчинивши навстіж вікно. Ніна працювала вчителькою англійської мови, а я викладав українську. Ми швидко знайшли спільну мову і подружилися. Раптом колега сказала:
– У мене до тебе є одне прохання. Воно трохи дивне, але сподіваюся, що ти зможеш мене зрозуміти.
Вона розповіла про те, що її подруги давно повиходили заміж. Лише Ніна ніяк не могла зустріти того самого. Звісно, оточуючим жінка гордо заявляла, що їй і самій комфортно, але глибоко в душі хотілося мати поруч другу половинку.
Під час чергової розмови на цю тему подруги пропонували Ніні допомогти з пошуком, але вона неочікувано для себе заявила:
– Та не потрібно нікого шукати, бо у мене є хлопець.
– Тоді чому ти нас ще досі з ним не познайомила? – дивувалися ті.
Ніна пообіцяла, що на вихідних з’явиться на дачі разом зі своїм коханим. Тепер вона просила мене зіграти цю роль. Я погодився, адже мені не було важко допомогти і навіть цікаво. Варто сказати, що до колеги у мене не було жодних почуттів. Взагалі я був в стосунках з іншою дівчиною, яка в той момент була у відрядженні.
Тож на дачі ми вдавали закохану пару. Обійшлося без поцілунків, а ніч пройшла під різними ковдрами. Зранку під час сніданку друзі запитали:
– Молодята, а одружуватися ви коли плануєте?
– Через два місяці! – відказала Ніна.
Я не знав, що відповісти, тому мовчки дивився собі під руки.
Дорогою додому я запитав, що це все означає. Дівчина вибачилася і сказала, що загралася. Але що нам тепер робити? Я запропонував просто розповісти усім, що ми вирішили розійтися. Ніна погодилася, але потім ніяково додала:
– Може ми трішки зачекаємо, а тоді розповімо про розставання? Розумієш, я просто ніколи не була в статусі нареченої і не знати чи буду…Дозволь мені трішки насолодитися цим моментом. Адже у нас ще є два місяці.
Ці слова розчулили мене, тому я погодився.
Протягом наступних тижнів ми регулярно бачилися з друзями і вдавали пару. Потім Ніна все ж розповіла про те, що весілля скасовується. Подруги висловлювали їй співчуття і слова підтримки.
Проте як тільки Ніна стала “нареченою”, з нею відбулися дивні зміни. Вона почала притягувати до себе увагу чоловіків, які наполегливо прагнули з нею познайомитися.
Після трьох невдалих романів дівчина все ж вийшла заміж. Мені хотілося потрапити на її весілля, але я не хотів ризикувати нашою таємницею, тому просто привітав колегу по телефону.
У відповідь Ніна радісно сказала:
– Щиро дякую тобі! Не знаю, що б я без тебе робила!
Чи наважилися б ви на таку авантюру? Як ви вважаєте, які зміни вплинули на те, що Ніна почала привертати до себе увагу чоловіків?
