Юля народилася в середньостатистичній родині. Досить в ранньому віці вона втратила батька, після чого їм з матір’ю доводилося зводити кінці з кінцями. Дівчина старанно вчилася в школі і мріяла вступити на юридичний факультет. Їй вдалося подати документи на заочне відділення й паралельно підпрацьовувати на роботі.
Професію обирала не за фахом, а за нагальною потребою. Юля пішла продавати в місцевий магазин, який знаходився неподалік від її дому. Зарплатні вистачало на харчі й елементарні потреби.
Того вечора дівчина закривала двері магазину, коли побачила на сходах сонного чоловіка. Вона подумала, що це якийсь безхатько випив лишнього й заснув. На вулиці падав сніг, а на ніч підіймався мороз. Юлі стало шкода незнайомця, адже він був вбраний лише в один тоненький светр:
– Замерзне, – зітхнула дівчина, намагаючись розбудити чоловіка.
Той ледве розплющив очі, але в його погляді абсолютно не було розуміння того, що відбувається навколо.
Тоді Юля вирішила підняти незнайомця і на собі потягнути його додому. Покинути чоловіка напризволяще вона не могла. Однак перед мамою їй довелося довго виправдовуватися, адже жінка абсолютно не очікувала, що її спокійна та зразкова донька може привести в дім п’яницю.
Зранку дівчина більше не застала вдома цього чоловіка. Мама розповіла, що він прийшов до тями, багато вибачався і дякував за порятунок. З його слів, таке з ним трапилося вперше. Він випив зайвого в ресторані, а потім все, як в тумані. Мабуть, його пограбували. Чоловік сказав, що йому надзвичайно соромно перед Юлею, тому він не наважився надовго затриматися в їхньому домі.
Роман через три дні знову приїхав під будинок своєї рятівниці:
– Я хочу вибачитися, – сказав галантний чоловік на красивій іномарці.
Він запросив її на вечерю в ресторані, але вона погодилася лише випити кави у кафе. Він запитав, чи можна їй ще раз зателефонувати, а вона відмовила. Однак Роман наполягав на черговій зустрічі, куди Юля буквально летіла на крилах. Серцю не накажеш і багатство й статки тут ні до чого.
Буквально через місяць чоловік надягнув дівчині колечко на безіменний палець й освідчився їй, мовляв, щоб вона не встигла йому відмовити.
– Я і не збиралася, – відказала Юля.
А що було б, якби того вечора Роман не впив зайвого і не натрапив на грабіжників?
А ви допомогли б незнайомій людині, якби були на місці дівчини? Чи вірите ви у кохання з першого погляду?
