Закінчивши школу, Наталя одразу вийшла заміж за Василя. Через рік у них народився син. Як і у всіх сім’ях, у них були сварки та деякі труднощі. Вона щиро кохала його, але чоловік попався їй гулящий. Наталя про все знала, але вирішила зберегти сім’ю заради малолітнього сина. Вона намагалася контролювати Василя, надовго не відпускала до друзів, інколи перевіряла його телефон. Одного разу вона помітила повідомлення від однієї жінки.
З переписки було зрозуміло, що вони домовились про зустріч. Наталя більше не могла терпіти. Вона прокричала йому, щоб Василь йшов на зустріч і взагалі на всі чотири сторони. Чоловік розумів, що йому немає сенсу вже щось пояснювати, тому пішов з дому. Наталя довго сиділа й думала, чи повертати чоловіка чи забути про все.
Через перенесений стрес, Наталя занедужала. Перші місяці сподівалась, що одужає, але через рік стало зрозуміло, що вона не зможе більше ходити.
Чоловік повернувся у сім’ю, почав доглядати за дружиною, допомагав їй у всьому. Але через рік, у нього опустилися руки, адже він привик, що після роботи його чекає смачна вечеря, а у квартирі завжди затишно та чисто. А тут потрібно робити все самому та ще й вчити свою дружину заново жити. Василь не витримав та пішов, залишивши її з дитиною під опікою тещі.
Але ця історія не з сумним кінцем. Наталя взяла себе в руки, прийшла до тями й у неї повернулось бажання жити заради дитини. Вона змогла стати самостійною. Через декілька років вона зустріла чоловіка, який став їй опорою та підтримкою. Її мама переїхала назад до себе у квартиру. Вже багато часу пройшло, у них є діти та внуки, вони досі щиро кохають один одного.
Як ви вважаєте, чи правильно вчинив Василь?
