Всі речі мого маленького синочка я роздала сусідам, залишився у мене лише його дитячий манеж. І ось він мені знову став корисним. До мене вирішила приїхати в гості подруга разом зі своєю маленькою донечкою.
Настя завжди хотіла побудувати успішну кар’єру. Вона не могла сидіти на місці і сумувати. Коли я вийшла в декретну відпустку, вона не приїжджала до мене в гості, бо просто не могла витерпіти крику маленької дитини. Тоді наші дружні відносин зводилися лише виключно до листування в Інтернеті. Я не ображалася на неї і ставилася з розумінням.
Коли моєму малюку виповнилося вісім місяців, я вирішила записатися на прийом до психолога. Я просто була на межі того, що скоро остаточно можу збожеволіти. Вдома я завжди була одна, в оточенні лише дитини, а мої короткі прогулянки на дворі не приносили жодної радості.
Терпець остаточно обірвався, коли мій чоловік сказав, що сьогодні йде ввечері дивитися з друзями футбол. Як так можна? Я весь день просто не знаю спокою, не пам’ятаю, коли останній раз висипалася, а він вирішив собі ввечері повеселитися.

Я непомітно для себе заплакала, через декілька хвилин прокинувся син, і теж почав плакати. Я навіть не мала бажання втішати його, просто не було сил…Але я підійшла, взяла його на руки, міцно притиснула до себе і вибачилася.
Раптом зателефонувала Настя, і я вирішила їй виговоритися та розповісти все, що мене турбувало в цю хвилину. Вона все мовчки вислухала і запросила мене до себе погостювати
– Хоча б трішки розвієш!
– Я постараюся знайти няню, яка посидить з дитиною і приїду точно до тебе!
– Буду чекати на тебе!
Я домовилася з нянею, але в назначений час та день вона так і не прийшла…
– Настя, я не зможу приїхати.
– А що у тебе таке трапилося?
– Няня попалася мені безвідповідальна, не приїхала. Я памятаю, що ти не дуже любиш дітей, тому їхати до тебе не буду з малюком.
– Нічого навіть не говори, я викличу тобі з дитиною таксі, давай збирайся, – сказала вона мені це та поклала трубку.
Як тільки ми переступили поріг її квартири, я помітила в куточку дитячий манеж. Вона позичила його у сусідки, щоб я мала можливість сьогодні трішки відпочити та розслабитися. Чесно вам скажу, в той момент я була на сьомому небі від щастя. Майже цілу годину синочок спокійно собі бавився в манежі один, навіть не потребував моєї уваги. Нам вдалося з Настею нормально поспілкуватися.
Коли мій синочок вже підріс, стало набагато легше. Життя почало змінюватися в кращу сторону. Я вийшла на роботу, а синочок був в цей час в садочку. Дізнавшися про те, що Настя вирішила вийти заміж, я здивувалася. Просто вона завжди була такою жінкою, в якої на першому плані завжди була кар’єра та робота. А коли вона зателефонувала і розповіла про свою вагітність, я була просто шокована.
– Юля, моя донька сьогодні цілий день ридає без перестанку. Я вже не знаю, що робити, руки та спина болить!
– Збирайся, я викликаю вам таксі!
І ось вони приїхали до мене, ця картина мені нагадували події з минулого, коли я теж не знала, де ще шукати підтримки. Я виставила для неї невеличкий манежик. Настя подивилася на нього і усміхнулася…
А вам сподобалася історія?