Валерій їхав на високій швидкості. Тому коли з засніженого узбіччя прямо перед ним вискочив собака, водій зреагував лише дивом. Ще одним везінням стало те, що автомобіль Валерія не занесло або взагалі не викинуло з дороги. Але що дивно, собака, який ледь не загинув, нікуди йти не збирався. Видихнувши після неймовірного віражу, Валерій виліз із салону, щоб провчити цього нахабного собаку, який стояв і дивився на нього, наче нічого й не сталося. Ні, звичайно, Валерій не був живодером, мучити собаку він не збирався, хоча, на його погляд, собака все-таки заслуговував добрячого стусана. Однак, коли до нього залишалося декілька кроків, пес раптом неспішно почвалав до узбіччя, причому час від часу озираючись, немов засвідчити, що чоловік йде за ним слідом. Поведінка собаки здалося Валерію незвичайною і він поліз слідом за ним в півметрові замети, які щільною загорожею йшли вздовж траси. Пес продовжував його кудись вести, а коли Валерій зупинився, думаючи йти далі чи ні, собака теж встав і загавкав, ніби пропонуючи йому продовжити рух.
Незрозумілий згорток на засніженій стежці, що веде до приватних будинків, Валерій побачив кроків через п’ятдесят. Коли підійшов ближче, спочатку не повірив своїм очам – на снігу лежала дитина, зовсім маленька, пів року, не більше й головне, що цей маленький бідолаха видавав якісь звуки і слабо ворушився. Значить, живий.
Валерій схопив малюка на руки і через ті ж замети поспішив до машини. Пес-каскадер йшов за ним слідом. У салоні Валерій поклав дитину на переднє пасажирське сидіння, включив піч і почав дзвонити у швидку і поліцію. Всі служби примчали швидко.
Медики забрали дитину до себе в машину, правоохоронці почали опитувати Валерія. Все встало на свої місця, коли сюди прибув дільничний. Ледь глянувши на малюка, він впевнено заявив:«Це син Лізи, ось із того будинку» – поліцейський показав на дерев’яну будівлю, недалеко від якої Валерій і знайшов малюка. Виявилося, місцева жителька з красивим ім’ям Єлизавета вела не зовсім красиве життя. П’янки-гулянки не припинялися навіть, коли вона була вагітною. І коли народила, теж не вгамувалася. Органи опіки вже попереджали жінку про те, що її можуть позбавити батьківських прав, а їй все одно, вона продовжувала пити і ходити по друзях, то кидаючи малюка вдома одного, то беручи з собою.
Цього разу, як з’ясувалося, син був з Лізою. Але вона так напилася, що по дорозі додому впустила дитя. Добре хоч впав малюк в сніг і не дуже забився. Але ж чи багато йому треба? Малюкові всього вісім місяців було. Але найважливіше виявилося в тому, що у дворі у Лізи жив невеликий безпородний пес Шарик, який колись прибився до цього будинку, та так і залишився. Однак, попри те, що він без породи, Шарик виявився розумною собакою. І коли він побачив, що господиня повертається одна, кинувся по її слідах шукати малюка. Благо, недалеко той лежав. А ось як доставити його додому, адже зима, мороз, а там і стемніє скоро? На вулиці, де вони жили, як на зло ні душі. Але в півсотні метрів за невеликим засніженим переліском проходила траса, ось туди і кинувся Шарик за допомогою.
Шарик привів чоловіка до замерзлого в снігу малюка і зробив це дуже вчасно. Медики в лікарні діагностували у Іванка лише невелике обмороження.
Але ж ще б годину-другу і трапилася б справжня біда. А маму Лізу батьківських прав все-таки позбавили. Маленького Ваню підлікували і направили до будинку маляти, де він довго не затримався. Тепер у нього є і тато і мама, інші, не рідні по крові, але дуже-дуже добрі.
Є ще пес Шарик. Якось їхав по тій же трасі, взяв і повернув на путівець, до приватного сектору, зупинився біля знайомого дерев’яного будинку. І тут з-під хвіртки до нього вискочив Шарик, зауважив старого знайомого і давай на радощах вертіти хвостом. Валерій подумав-подумав, а потім відкрив праві дверцята автомобіля і кивнув псу, мовляв «поїдеш зі мною?», А він раз і вже в машині. Валерій закрив двері і натиснув на газ.
Так що у Шарика все в порядку. Тепер в новому будинку він головний з безпеки, адже заслужив, хто як не він врятував маленьке життя – кинутися під колеса автомобіля. Це ж треба на таке наважитися!
Вам сподобалася ця історія?
