Таня залишилася лише з матір’ю, коли їй було 2 роки. Батько пішов від них і не бажав підтримувати спілкування. Щоправда, він регулярно виплачував аліменти. А через три роки мама Тані зустріла іншого чоловіка, з яким згодом одружилася.
Дочка прийняла рішення мами, бо бажала їй щастя. Зрештою вітчим був забезпеченим, тому в Тані з’явився новий одяг, телефон і ноутбук. Вони з сім’єю почали частіше подорожувати і літати на море.
Коли дівчині виповнилося 17 років, мати розповіла їй про свою вагітність. Таню ця новина зовсім не радувала. Їй не хотілося мати брата чи сестру, тому вона влаштовувала істерики, які не допомагали. Тоді дівчина впала в крайнощі і пішла з дому. Вона написала матері листа і вирушила до якоїсь подруги, з якою познайомилася в Інтернеті.
Звичайно, що мати звернулася в поліцію, яка займалася пошуком доньки. Та коли Тані виповнилося 18, вона сама об’явилася. Дівчина сказала, що не повернеться до батьків, але натомість попросила в них грошей. Вони виконали її забаганку і з того моменту Таня почала на регулярній основі вимагати фінансового забезпечення.
Так тривало півтора року. Батьки давали гроші, щоб менше хвилюватися за життя доньки, а Таню такий стан справ влаштовував, бо непотрібно було працювати чи вчитися. Мати стала для неї ходячим гаманцем.
Та одного дня терпіння жінки ввірвалося, тому вона відмовила доньці у черговій вимозі.
Вона поставила Тані ультиматум: або вона йде працювати і самостійно забезпечує себе, або повертається додому, йде вчитися, а батьки оплачують її забаганки, звісно в межах розумного. Однак дівчині обидва варіанти не підходили. Вона сказала, що більше не хоче спілкуватися з матір’ю. Якщо жінці байдуже на власну доньку, то їй допоможуть друзі.
Та виявилося, що без грошей Таня нікому не потрібна. Її нові друзі одразу зникли, а дівчині довелося повернутися додому.
Вона попросила вибачення у матері з вітчимом і повернулася до навчання. Згодом Таня успішно склала іспити і вступила в інститут. А по закінченні зізналася батькам, що їм потрібно було взяти до неї ременя, а не грати в демократію. До речі, свого молодшого братика дівчина любить понад усе.
А як ви вважаєте, чи приймали батьки правильні рішення?
