Чого тільки в житті не буває, чого тільки люди не порозказують! Ось і зі мною трапилося таке ж чудо. Колишня дружина на весілля запросила! І це при тому, що я вже років зо три як щасливо одружений. І де тільки номер роздобула, незрозуміло. Сиджу я, прокручую думки в голові, старі і зовсім нещасливі спогади, і тут, підійшла до мене дружина:
– Чого киснеш? Пішли обідати, я такий борщ тобі наварила, не суп, а приворотне зілля! Чи сталося щось?
Я не звик обманювати, ми з моєю новою дружиною в усьому один одному довіряли. Я, правда, побоювався їй сказати про запрошення, все може бути: почнуться всякі жіночі заморочки, образи, підозри. Але, зізнався все ж:
– Так ось, колишня дружина на весілля запрошує, нас обох – сказав я і подумки приготувався до скаженого урагану. Однак дружина мене здивувала:
– Раз запрошують, треба йти – весело сказала вона – до того ж ми давно з тобою разом нікуди не ходили!
– Ну як же так!? Всі ж будуть дивитися на нас, на тебе, обговорювати будуть.
– А ми одягнемося так, що нам позаздрять наречений з нареченою! Часу на підготовку вистачить, у нас тиждень ще в запасі є! Чи ти соромишся мене?
– Звичайно ні, адже ти найкраща в мене!
На тому і вирішили. Наступні сім днів провели в підготовці до майбутнього свята. Дружина пропадала у кравця, підбираючи найбільш виграшний силует сукні. Я теж носився по магазинах у пошуках ідеальної сорочки. І ось, ми з’явилися на весіллі, яке, до слова сказати, проходило в якійсь заводській їдальні. Захід був досить скромним, навіть тамади не було! А теща, як побачила мене – підбігла, розплакалася, на шию кинулася.
Дивлюся на колишню дружину: а плаття, те ж саме, в якому ми з нею одружилися, тільки видно, що перешила його – на пару розмірів більшим зробила. Наречений то який смішний! Маленький, худенький, сутулий. Зубів майже не залишилося. Лисина на пів голови. Посиділи ми трохи, та й додому пішли. Навіть подарунковий конверт з грошима забули віддати. Але не повертатися ж, прикмета погана! Начебто і не поїли особливо нічого, але каламутити мене почало не на жарт. Згадалася горіла яєчня на сніданок, яку щодня готувала мені колишня дружина. Та й взагалі, готувала вона огидно! Згадав і забув відразу, щоб не засмучуватися, та виразку шлунка від таких спогадів не заробити. Обняв свою справжню дружину і пішли ми додому, їсти смачний, наваристий борщ.
Ви б запросили на весілля свого колишнього чоловіка?
