Коли Ірина повернулась додому, речей чоловіка вже не було.
Єдине, на що він видався здатним, коротка записка: “Іринко, вибач. Я так більше не можу. Я від тебе йду”.
Оце тобі і підсумок скількох прожитих спільно років.
Стали сім’єю Ірина та Борис п’ять років тому. Вони обоє хотіли дитину, тому майже одразу почали над цим працювати. Але, як це іноді буває, завагітніти жінці не вдавалось. У розпачі вона вирушила на обстеження до декількох лікарів одразу. Усі казали одне: “Повністю здорова, абсолютно готова до вагітності”
Саме цією звісткою сьогодні Ірина і повинна була нарешті поділитись з чоловіком. Цей момент жінка довго відкладала. І основною причиною була турбота про чоловіка.
“А якщо він одразу подумає, що проблема в ньому? Знати, що ти можеш бути безплідним – така величезна травма для чоловіка!” – Думала сама собі Ірина, не знаючи, як все пояснити все чоловіку.
І якось так ця розмова відкладалась… Що зараз немає вже з ким і говорити. Закінчилось подружнє життя звичайним розлученням, після якого Ірина ще кілька років намагалась оговтатись.
А через три роки Ірина народила донечку від свого нового чоловіка.
Якось, прогулюючись парком, жінка зустріла свого колишнього з… хлопчиком років трьох!
– Привіт, Ірино! Давно не бачив тебе. Ти як? – одразу помітив її Борис і кинувся обійматись.
– Привіт, – відштовхуючи колишнього відповіла Ірина.
– Гарна дівчинка. Твоя? – поцікавився Борис.
– Звісно моя, – відповіла Ірина.
– Нічого собі, яка в нас медицина!
– Ти про що?
– Ну, ти ж лікувалась, мабуть. То тепер і дітей власних можеш мати.
– А в мене з цим ніколи проблем не було. Я тобі хотіла про це сказати, але ти пішов. Я проходила обстеження.
– Ти натякаєш, що це в мені була проблема? – з подивом запитав чоловік.
– Я тобі про це прямо кажу, – сказала Ірина.
– Але в мене теж все гаразд, – обурився Борис. – Я, до речі, дуже за тобою сумую.
Але Ірина давно жила нове життя і до тих “сумувань” їй було байдуже.
А от Бориса слова колишньої дружини зачепили: він не пам’ятає нічого із першої спільної ночі з Христиною, новою дружиною. А вже через два тижні вона повідомила, що вагітна. Він її не любив, але дитину покинути не міг. Та чи його це дитина взагалі? І він потай від дружини зробив тест на батьківство.
А після результатів тесту чоловік мовчки подав на розлучення.
Так і жив він далі: самотній та ошуканий. А колись у нього було щасливе життя.
І хто в цій історії винен найбільше?
Діліться в коментарях
