Ліля та Антон у шлюбі вже 11 років. За цей час в них народилось троє діток: Миколі було 10 років, Оксані – 8, а Оленці – всього 5.
Життя було таким, як і у всіх – буденним.
Діти ростуть швидко, грошей – мало. Працюєш, займаєшся дітьми, водиш їх у школу чи садочок, а сам – на роботу. Там намагаєшся заробити копійчину, увечері забираєш малих додому, сідаєш вчити з ними уроки. На кухні готується вечеря, щось говорять по телевізору, а ніч тихо огортає місто.
І так триває, доки діти не стануть зовсім дорослими. Потім вони їдуть вчитись і лишають батьків сам на сам зі своїм життям.
Так роки і минають. Тепер дружина завжди зла та втомлена, на чоловіка дивиться тільки під час вечері. Та і його вже мало що цікавить.
Якось на підприємство, де працював Антон, перевели молодого спеціаліста. Ангеліні на вигляд було років 20. Та, як виявилось, їй 25 – ні дітей, ні сім’ї. І тут чоловіка охопила та пристрасть молодості, якої йому давно вже не вистачало.
Спочатку це був звичайний флірт, а потім Ангеліну офіційно влаштували на роботу, і в честь цього вона запросила колег на невеликий корпоратив. Коли настав час повільного танцю, Антон не міг не запросити молоду дівчину. Ніжний танець плавно перетворився на палку і довгу ніч. На ранок Антон побачив вдома дружину, яка ще не встигла прокинутись. Вона здалась йому незвично привабливою і рідною. Вона спала, не підозрюючи, що сталось цієї ночі. Чоловіка охопив сором і він дав собі обіцянку: це було востаннє.
Але наступну ніч він знову провів з коханкою. Додому він став приходити, як у гості: прийняв душ, повечеряв, ліг спати. Жінка не розбиралась у причинах, бо пристрасть між ними давно вже згасла. Їй боліло лише за дітей: вони дуже любили батька, а він приходив пізно увечері і часу на малих зовсім не вистачало.
Зовсім скоро в Оленки День народження, Ліля готувалась кілька днів. Навіть чоловіку на роботу зателефонувала: «Хоча б заради Оленки повернись сьогодні додому вчасно».
Ліля взяла дітей і поїхала до кондитера забрати святковий торт. А там – Антон годує молоду дівчину тортом із ложечки, збираючи своїми губами розмазаний по її щоці крем. Скандалів не було. Ліля мовчки забрала торт і відправилась святкувати день народження доньки.
І хоча жінка трималась добре, та тільки дітям ніяк не могла пояснити, що то за жінка біля тата, і чому вони цілувалися. Після святкування Ліля повернулась додому. Речей Антона вже не було. Дівчатка почали плакати, а мама намагалась їх заспокоїти. Син, як справжній чоловік, витирав сестричкам сльози.
Антон та Ангеліна почали жити разом, але швидко розбіглись. Дівчина була ще молодою і зовсім не розумілась в хатніх справах. А для Антона це було принциповим питанням. Чоловік дуже шкодує про свій вчинок, але назад вже нічого не повернеш. Той, хто зрадив один раз, зрадить і другий.
А ви б вибачили чоловікові?
Діліться вашими думками.
