Наталя мала зведену сестру Лізу. Постійно сестра створювала їй проблеми. Вона була нагла і безцеремонна.
Так було і сьогодні. Наталка готувала вечерю, чекала поки її чоловік Артем, повернеться з роботи.
Ліза без попередження прийшла до сестри. Зайшла, кинула валізу з речима в коридорі і заявила:
– Ми тут трохи поживемо. В нас вдома ремонт. Я з Сашею в кіно іду, будемо пізно.

Ліза пішла, а Наталка думала, яким чином уникнути сварки з Артемом. Він не любив сестри жінки, намагався уникати зустрічей з нею. А тут жити! Він здуріє!
– Коханий, ну заради мене. Потерпи декілька днів. Ти ж і так на роботі. Навіть не будеш її бачити – просила жінка чоловіка – Ти ж знаєш, я не можу їй відмовити.
Батько Лізи дуже допомагав моїй матері, фізично і матеріально, коли та була хвора. Хоч це і був його обов’язок, як чоловіка. Але вона почувала себе винною перед ним і його дочкою.
– Заради тебе потерплю – змирився чоловік.
Ліза з Сашком прийшли дуже пізно. Так ще й шуміти почали. Артем проснувся, через них погано спав, в результаті зранку проснувся без настрою.
Ліза з чоловіком були як у себе вдома. Ба, більше думали, що я для них прибиральниця. Посуд наскладали і залишили. Ванну кімнату окупували. Телевізор поділити не могли. А найбільше Артема вразили галасливі нічні ігри пари.
– Могли б уже й утриматись – говорив чоловік.
На третій день спільного проживання із сестрою подружжя трохи змирилось, адже чекали що це от-от закінчиться.
Вони затримались ще на день. Та врешті-решт ремонт закінчився і гості з’їхали. Вечір Наталка з Артемом хотіли провести у тиші.
Та Ліза не давала про себе забути.
– Наталю, робочі до вас прийдуть завтра ближче до обіду – сказала сестра так, ніби вони про щось домовлялись – вони хороші хлопці. Нам робили ремонт. Глянуть вашу квартиру – скажуть, що купити потрібно. За роботу їм нічого давати не потрібно, ми своїм меблі замінили на нові, а ті що стояли віддали хлопцям.
– Лізо, ти про що? Які хлопці?
– Наталочко, ну ти згадай, коли у вашій квартирі востаннє робився ремонт? Двадцять років тому? Це дуже класна і вигідна пропозиція. Зайдеш до мене глянеш, як класно вони у нас все поробили. І ось ще що: плитку до ванни не купуйте – у нас залишилась. І унітаз віддам..новий. До труби не підійшов. За тиждень хлопці впораються. Ну поки ніби все. Завтра зідзвонимось.
Чоловік був проти цієї ідеї.
– Наталю, а ти могла сказати сестрі, щоб вона не пхала носа до нашої квартири? Нам не потрібен зараз ремонт!
– А коли він буде нам потрібен? Коли стіни почнуть тріскати і валитимуться? – холодним тоном промовила дружина – Артеме, Ліза права. Нам уже потрібен ремонт.
– Ехх, роби, що хочеш – сказав чоловік.
За тиждень квартира була готова. Красива і свіжа. Аж любо глянути. Цей час Наталка з Артемом жила з її мамою та вітчимом.
Артем також був задоволений результатом.

Ліза запропонувала відсвяткувати, так би мовити, новосілля у кафе. Вони зустрілись. Сестра простягнула Наталі подарункову коробку:
– Тримай. Подарунок на новосілля – Наталя знітилася.
– Та незручно. У вас теж було новосілля, я тобі подарунків не давала.
– Та не парся, сестро. Це подяка за те, що позволили пожити у вас.
Вечір провели в дружній теплій атмосфері.
Як ви вважаєте, чи не надто Ліза тиснула на Наталку? А які у вас стосунки із сестрами?