Одного разу я закохалася. Щиро, сильно і по-справжньому. Але яким було моє розчарування, коли з’ясувалося, що у нас різні погляди на життя. Наші дороги розійшлися. Зрештою в молодості це звична практика. Пройшов час, я пережила усі страждання і рани почали загоюватися.
Однак глибоке відчуття самотності штовхало мене на необдумані вчинки й непотрібні знайомства. Я намагалася обдурити саму себе. Жодні партнери не робили мене щасливою, але я продовжувала наполегливо вріити в те, що ці стосунки мені необхідні.
Насправді в душі я досі кохала свого колишнього, але розум твердив: “Тобі байдуже на нього”. Та хіба серце можна обманути? З усіх сил я намагалася тримати себе в руках і демонструвати свою незалежність, міцність й самодостатність.
На жаль, тоді я не розуміла, що мені потрібен час на справжнє душевне зцілення. Біль не зникає за помахом чарівної палички і не проходить за один день.
Я мала навчитися жити без тієї людини, яка стала частинкою моєї реальності. Замість того, щоб впоратися з цими емоціями, я спробувала заглушити їх. Я погоджувалася на стосунки з різними чоловіками, які не підходили мені. Проте вони дарували мені бодай якесь відчуття тепла, яке зігрівало мою самотню й спустошену душу.
Однак окрім пристрасті між нами нічого не було. Фізичний потяг і потреба – ось що тоді керувало мною. Про емоційне єднання не було й мови. Це все переростало у залежність. Я не відчувала себе повноцінною без наявності стосунків. Здавалося, що тоді увесь світ розвалювався на очах.
Та ці вимушені відносини не позбавлять від почтуття самотності. Вилікувати зможе лише час. Після розставання не слід одразу кидатися в чужі обійми. Спочатку варто розібратися в собі, зрозуміти власні почтуття й потреби. Лише тоді, коли серце зможе попрощатися з колишнім і прийде чітке розуміння майбутнього можна розпочинати нові стосунки, які матимуть шанс на успіх.
Поруч з партнером ви маєте відчувати спокій, щастя і бажання бути разом до кінця своїх днів. Якщо ви не бачите спільного майбутнього і не відчуваєте ментальної близькості, тоді ці відносини приречені.
Вам потрібно зрозуміти, чого ви хочете від життя і стосунків, перед тим, як з головою пірнути в океан любові.
Робіть будь-які дії усвідомлено. Бережіть того обранця, поруч з яким ви зможете посміхатися навіть в похмурий день. Того, хто є вашим натхненням і мотивацією прокидатися зранку. Того, хто є вашою підтримкою і порадникам у складних ситуаціях. Того, кого обрало серце й душа, а не відчуття самотності.
Не бійтеся періоду, який доведеться провести наодинці з собою. Це чудовий досвід, який дозволить вам пізнати самих себе. А ще без цього етапу неможливо зцілитися після розставання і налаштуватися на щось нове й прекрасне.
Годі обманювати самих себе і витрачати час на стосунки, які не мають майбутнього. Обирайте серцем і не дозволяйте страхам і відчуттю самотності брати верх.
А як ви ставитеся до самотності? Чи комфортно вам бути наодинці із самим собою?
