У мене є подруга Надія. За професією вона судмедексперт, а у вільний час займається айкідо. Їй не соромно вживати лайливі слова, палити міцні сигарети. Вона не турбується про смерть і про те, що буде після. У Наді є чоловік, молодший на дев’ять років.
На вигляд він добрий і привабливий. Працює архітектором, але обожнює куховарити. Його торти – це суцільний витвір мистецтва. А ще він самостійно складає казки для своїх дітей, коли вкладає їх спати. Йому не важко встати до них серед ночі, якщо його дружина ввечері втомлена прийшла з роботи.
Є у мене ще одна подруга – Оля. Вона працює психологом в МНС. Двадцять років тому загинув її перший чоловік, який був військовим хірургом. Лише нещодавно вона одружилася вдруге. Її обранцем став оператор, з яким вона познайомилася під час зйомок однієї рятувальної операції.
Спочатку у них були виключно дружні стосунки. Та коли Оля потрапила у серйозну аварію, він доглядав за нею і виходжував її. Для цього йому довелося покинути роботу і почати підробляти весільним оператором. Подрузі все ж вдалося повернутися до нормального життя, хоча прогнози лікарів були невтішними. Її син називає нового чоловіка татом, а той пишається, що хлопець став учасником міжнародної олімпіади з фізики.
Марія викладає філософію в університеті. Поки вона готується до лекцій та пар, її чоловік, який так і не здобув вищої освіти, дбає про домашній затишок і виховує дітей.
Жінка марить наукою і мріє пройти стажування в Китаї. А чоловік марить Марією і нічого не знає про Гегеля чи екзистенціалізм. Зате йому добре відомо, який улюблений колір його коханої, розмір її ноги та смакові вподобання. І він є власником виробництва деревообробних верстатів. Олігархом його не назвеш, але мільйонером можна.
Мені завжди смішно, коли хтось запитує про ідеали жінки. Річ у тім, що люблять не ідеальних, а тих, хто підходить. З недоліками, дивними звичками та принципами. Для кожної каструлі є своя відповідна покришка.
Тому не ведіться на вигадані стандарти і живіть так, як вам зручно!
А ви згідні з цією думкою?