“Мабуть, Дмитро повернувся з вулиці, – подумала мати. – Але щось він швидко”. Відчинивши двері, жінка побачила на порозі свого сина з великим брудним псом

Задзвонив дверний дзвінок.

“Мабуть, Дмитро повернувся з вулиці, – подумала мати. – Але щось він швидко”. Відчинивши двері, жінка побачила на порозі свого сина з великим брудним псом. 

– Мамо, знайомся! Це – Дружок. У нього поранена лапа, тому ми маємо її перев’язати, – заявив хлопчик.

– Ти навіщо цього брудного собаку привів додому? – крикнула матір.

– Нічого! Ми вимиємо його! Зрештою, ви ж обіцяли мені подарувати собаку. 

– Так, але навіщо тобі цей бродячий пес? – запротестувала матір.

– Як тільки ми візьмемо його до себе, він перестане бути бродячим, – підтримав сина батько.

Тож жінці нічого не залишалося, окрім як покупати собаку. Дружок перетворився на гарного білого домашнього улюбленця. Йому відвели місце в коридорі на килимку, куди собака одразу приліг з перев’язаною лапою. 

Він по-різному ставився до своїх господарів. Дмитра любив всім серцем, дружньо махав хвостом, коли бачив голову сім’ї, а от матері побоювався. Дружок пам’ятав, що саме вона була проти нього. І досі жінка говорила до пса лише наказовим тоном.

Будь-які старання собаки налагодити стосунки з жінкою провалилися. Однак одна ситуація змогла розчулити матір і змінити її ставлення до тварини. Одного разу вона побачила, що Дружок лежить поруч з Дмитриком, поки той виконує домашнє завдання. Хлопець гладив свого пухнастого друга. Жінка розлютися, що собака відволікає сина від уроків і хотіла прогнати його. Та почула слова сина:

– Ну все, Дружок, перерва закінчилася.

Пес одразу підвівся і відійшов від Дмитра.

“Цей собака так любить мого сина і вірно слухає його”, – розчулилася матір.

– А чому він не любить мене? – раптом поцікавилася жінка. – Це ж я годую його і доглядаю за ним.

– Мамо, Дружок любить тебе. Але відчуває, що ти не прихильно до нього ставишся.

– Виходить, що навіть псу потрібне особливе ставлення, – розсміялася жінка.

– Просто полюби його і він відповість взаємністю, – серйозно відказав Дмитро.

З появою Дружка мати почала менше хвилюватися за сина, адже знала, що він в безпеці, поки поруч собака.

Одного разу взимку вони поїхали на відпочинок вгори. Дмитро пішов з Дружком спускатися на лижах з гори. Та він невдало впав і підвернув ногу. Тоді хлопець сказав до собаки:

– Дружок, біжи до батьків і приведи їх до мене!

І той помчав. Коли дорослі побачили, що пес повернувся один і голосно гавкає, то зрозуміли, що трапилася якась неприємна ситуація. Вони помчали за Дружком, який привів їх до Дмитра. Батько на руках приніс сина додому. Мати оглянула ногу і зробила тугу пов’язку. Потім жінка обійняла собаку і почала його гладити.

– Спасибі тобі, Дружок. Ти наш вірний друг, – сказала вона.

А собака натомість вдячно лизнув їй руку.

Ввечері Дружок сам підійшов до матері, ліг поруч і поклав свою голову їй на коліна. 

А у вас є домашній улюбленець?

Vasylyna