Нещодавно зі мною трапилася досить неприємна ситуація. Знаєте, я не тримаю образи на інших людей. Але це була донька моєї подруги, з якою я досить довго товаришувала.
Того дня я зайшла до Аліни в гості. Купила тортик, вона заварила ароматний чай. У коридорі була невелика шафка, я залишила там свою сумку, де був закордонний паспорт та гаманець. Ми годинку посиділи за столом, попліткували та я відправилася в аеропорт. Попереду були два тижні відпочинку. Я так довго чекала на цю відпуску.
Однак, там на мене чекав дуже неприємний сюрприз. Дивлюся у сумку – а там порожньо. Ні квитків, ні паспорту, ні гаманця. Я вже налякалася, що в автобусі все викрали. До вильоту залишалася одна година. Добре, що наступний виліт був через три дні та на картці були запасні гроші. Поверталася додому я вся в сльозах.
А через декілька хвилин до мене зателефонувала Аліна.
– Тут така справа, це все моя Іринка зробила. Вона не навмисне, хотіла просто погратися, – виправдовувався дівчина.
У Аліни була маленька донечка, Іра. Їй було 7 років. Того вечора вона потайки витягла з моєї сумки всі речі. Добре, що Аліна знайшла їх під ліжком у маленької.
Але подруга не запропонувала відшкодувати вартість квитка та навіть не вибачилася. Мовляв, донька ж не знала, що це дуже важливі документи та вона ж ще мала дитина, не розуміла, що робить.
Настрій було зіпсовано. Коли ж я попросила у неї гроші за квиток, то Аліна почала тільки шукати різні відмовки. Хоча я вважаю, що вона винна у цій ситуації! Треба краще виховувати свою доньку. Не здивуюся, якщо потім вона виросте справжньою крадійкою.
Кого ви підтримуєте у цій ситуації? Чому?
