Коли Андрій дізнався, що я їду у відрядження до його рідного міста – був на сьомому небі від щастя.
Справа в тому, що його матері на днях виповнюється 70 років – це солідний ювілей. Товариш з дружиною приготували для неї чудовий подарунок і вже навіть придбали квитки на потяг.
В останню мить їхній син прихворів, тому довелося залишитися вдома, поки малюк не одужає.
– Романе, будь добрий завези той подарунок мамі. Вона буде рада тебе бачити.
– Звісно, сьогодні до вас по нього заїду.
Того вечора я навідався до Андрія. Оксана запросила мене до столу, налила чаю і пригостила смачним пирогом.
Поки ми балакали на кухні, малий грався у великій кімнаті.
Наступного ранку я дуже поспішав на вокзал. Коли опинився біля потрібного мені потягу, то зрозумів, що квиток таємничим способом просто зник з мого робочого портфеля.
Я гадки не мав, куди вони могли подітися! Наступний рейс був запланований аж наступного дня.
Коли я повертався засмучений додому, мені зателефонував Андрій:
– Друже, пробач! То наш Степанко вирішив погратися з твоїм квитком. Нам дуже шкода.
Вразило мене одне: товариш навіть не збирався відшкодовувати мені кошти за втрачений через пустощі їхньої дитини квиток.
До того всього, я ще й на горіхи отримав від керівництва, яке так і не могло зрозуміти, чому я не приїхав на об’єкт вчасно, як і було заплановано…
Ось і допомагай після цього людям.
Чи мав Андрій повернути кошти другу?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
