З чоловіком ми в шлюбі вже 5 років, але про його родину мені до сих пір нічого не відомо. Я часто проявляла інтерес до цієї теми, але чоловік ніяк не йшов на контакт.
Час минав, і я вже давно перестала мучити чоловіка своїми розпитуваннями. Але одного разу, під час одного зі святкових застіль, чоловік вирішив розповісти мені про свою сім’ю. Ні, не подумайте, він у мене взагалі не вживає алкоголь. Я до сих пір не розумію, що вплинуло на його думку.
Правда, він попросив мене, щоб я, після того, як все дізнаюся, більше ніколи не поверталася до цієї теми.
За словами чоловіка, про свою сім’ю він дізнався лише чотири роки тому, перед самим випуском з дитячого будинку. В цьому дитячому закладі працювала одна вихователька, яка завжди дуже добре до нього ставилася. Часто пригощала різними смаколиками, насипала великі порції під час обіду, відгодовувала котлетами, щоб ніхто не бачив.
Іноді навіть купувала йому одяг. Чоловік часто її питав про своїх батьків, але вона не хотіла розповідати.
Чотири роки тому вона захворіла і покликала його до себе в гості. Тоді вона йому і розповіла, що у нього є батьки і сестра. Цю сім’ю цілком можна назвати щасливою і благополучною. Мама чоловіка народила двох різностатевих близнюків. Тільки ось, додому вони забрали дівчинку, а від хлопчика відмовилися, аргументуючи це тим, що через фінансову нестабільність, не потягнуть відразу двох дітей.
Батьки завжди хотіли дівчинку. Коли чоловік все дізнався, то навіть не намагався зв’язатися зі своїми рідними. Навіщо? Якщо він їм не був потрібен, будучи беззахисним малюком, то сьогодні й поготів.
Чоловік вважає себе цілком щасливою людиною, адже у нього вже є сім’я, в особі коханої дружини.
Цю історію не можна було вислухати без сліз. Я дала сама собі обіцянку, що зроблю все, щоб мій коханий чоловік був найщасливішою людиною!
Як ви вважаєте, можливо чоловікові варто було б налагодити зв’язок з сім’єю?
