Не вдалося моє подружнє життя з першого разу. Ми з чоловіком вирішили розійтися, коли Михайлику виповнився лише рочок. Після цього, чоловік не часто приділяв увагу своєму сину, та й я зі своєї сторони не дуже наполягала.
Коли ж мене подруга познайомила з Сергієм і у нас розпочалися стосунки, то я одразу чесно і правдиво йому все розповіла. Сказала, що мене є дитина від попереднього шлюбу, яку я дуже люблю і він для мене завжди залишається на першому місці. Сергій виявився дуже розуміючим та серйозним чоловіком. Моєму синочку він дуже сподобався і вже через декілька місяців, він впевнено почав називати його “тато”. Пройшов рік і Сергій зробив мені пропозицію.
Але не все у нас було гладко. Мама мого чоловіка на дух не переносила мене та мого сина. Світлана Вікторівна була зла на те, що її єдиному синочку попалася “розлучена з причепом”.
Коли вона до нас приїжджала в гості, то ніколи не звертала уваги на мого Михайлика, таке враження ніби він був для неї пустим місцем. Звичайно, що я не розраховувала на те, що свекруха з великою любов’ю прийме мого сина, але дуже сподівалася, що вона буде до нього добре ставитися. Але як виявилося, моя дитина її завжди дуже дратувала.
Михайлик все добре відчував та не міг зрозуміти, чим він так не сподобався бабусі. Останньою краплею стало те, що під час чергового візиту моєї свекрухи, вона голосно почала кричати на мого сина. А все через безглузду дрібничку. Хлопчик просто приніс їй свою улюблену іграшку, хотів їй зробити приємний подарунок.
Світлана Вікторівна кинула на підлогу іграшку і почала кричати: “Ти можеш забрати від мене свої руки? Ти не розумієш, що взагалі не хочу тебе бачити? Я хочу своїх рідних внуків, а не тебе”. З кухні на крик прибіг Сергій. Він не промовив жодного слова, а просто виставив маму за двері.
Я тепер не знаю, що мені робити. Звичайно, я дуже рада, що чоловік заступився за мене та мого сина, але з іншого, мені неприємно, що дві рідні людини посварилися. Нещодавно я дізналася, що вагітна, але Сергій навіть не хоче розповідати своїй мамі цю звістку. Я дуже переживаю, не знаю, що робити в даній ситуації.
Що б ви порадили жінці в такому випадку?
