– Мама, відкрий, ми замерзли …- Що, знову заснула, не чує? Восьмирічна Віка важко зітхнула і кивнула

На вулиці лютий мороз, я ледве добігла з зупинки до під’їзду. А там переді мною постала знайома картина: сусідські дітлахи в стареньких демісезонних курточках не можуть достукатися до своєї квартири.

– Мама, відкрий, ми замерзли …- Що, знову заснула, не чує? Восьмирічна Віка важко зітхнула і кивнула. Її чотирирічний брат був весь в сльозах і схлипував.

– Ходімо до мене. Зігрієтеся, і поїсти що-небудь знайдемо. Діти потяглися за мною по сходах на поверх вище. Це був вже далеко не перший раз, коли п’яна мати відправляла дітей «погуляти», щоб зайнятися особистим життям зі своїм співмешканцем в орендованій однокімнатній квартирі. А закінчувалося все одним і тим самим: напідпитку парочка засинала в теплому ліжку, а діти залишалися в під’їзді.Одного разу, мені навіть довелося залишити їх у себе ночувати, тому що достукатися ми так і не змогли. Так вранці я ще й прочухана отримала від цієї горе-матусі, що, бачте, дітей її забрала без попередження.

Настала, напевно, пора скаржитися, поки не сталося чогось страшного.  Добре ще влітку, а тут зима, у дітей і одягу то немає нормального, теплого, замерзнуть ще …Ось і в цей вечір достукатися у квартиру ми з дітьми знову не змогли, хоча Віка сказала, що бачила здалеку, коли вони з братом ще гуляли, що дядько Вова, співмешканець її матері, вийшов з під’їзду і пішов кудись. Мені це здалося дивним, але я подумала, що дівчинка могла і помилитися, якщо бачила здалеку. Мати не відкрила двері і вранці. Довелося дзвонити в поліцію, а на роботі просити адміністративний. Поліцейські їхали довго. По приїзду, їм довелося зламати двері. Галина, мати Віки і Саші, лежала в ліжку і не рухалася, але була жива. Поліцейські викликали швидку. Лікар, що приїхав, діагностував у Галини чи то інсульт, чи інфаркт. Було очевидно, що щось сталося з жінкою ще вчора ввечері, але оскільки своєчасно медична допомога надана не була, зараз вже шансів врятувати матір дітей було дуже мало.

Жінку відвезли в лікарню, а дітей дозволили поки залишити у мене. Мені довелося довго давати показання, підписувати якісь папери і допомогти скласти фоторобот співмешканця Галини. Поліцейським потрібно було знайти цього чоловіка, щоб дізнатися чи не він заподіяв своїй цивільній дружині будь-якої шкоди, через яку вона зараз знаходилася в такому стані.

– Тітка Таня, а якщо мами не стане, Ви залишите нас у себе назавжди? Я не хочу в дитячий будинок … по телевізору бачила, що дітям там дуже погано …Віка дивилася на мене жалісливими очима, а я не знала, що їй відповісти. Мені було шкода цих дітей, але я і сама була не дуже благополучна. Все життя я ростила свого єдиного сина одна, зітхнула тільки недавно, коли син закінчив інститут і влаштувався на роботу. Хоч він і живе зараз в іншому місті, і утримує себе сам, але скоро, напевно, одружиться і потрібно буде допомогти йому з квартирою і майбутніми внуками.

Ось всі ці думки я висловила слідчому, який запропонував мені оформити опіку, коли приніс новину про те, що сусідки Галі більше немає.

– Тетяна Петрівна, держава допоможе Вам у цій благій справі. Ви будете отримувати пенсію по втраті годувальника на кожну дитину, та ще й допомога на опікуваних дітей зараз не погана, впораєтеся. Я все одно боялася, мені потрібно було порадитися з сином. У цей вечір я подзвонила йому і розповіла про те, що трапилося.

– Мам, вирішуй сама, але я б на твоєму місці погодився. Знаючи тебе, я підозрюю, що, якщо ти вчиниш інакше, то будеш потім мучити себе сумнівами, що вчинила не правильно. Нерви здадуть, захворієш ще, а мені здорова мати потрібна!

-Переконав! Приїжджай тоді знайомитися з новими родичами.Віка і Саша залишилися зі мною. Державної допомоги мені, дійсно, цілком вистачає на їх утримання, та й життя моє стало цікавіше і різноманітніше з цими дітьми, я ніби знову повернулася в ті часи, коли мій дорослий син був ще маленьким.

Ви схвалюєте рішення Тетяни, яке вона прийняла щодо дітей?

Ira
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector