– Я хочу, щоб ви приїхали за адресою, яку я вам надіслала! Це дуже важливо! – говорила стривоженим голосом Марія Петрівна.
– Але мамо, що за поспіх? – питала Рита. – Завтра у мене манікюр. А Саша йде гуляти з дітьми у парк.
– Ну це важливо, щоб ви були. Я ніколи не можу застати вас вдома. Невже так важко послухати маму? Там діти теж зможуть погуляти.
– Ну то поясни, що сталося?
– Ми з татом купили дачу.
– Ого! І навіщо вам те село? Ти добре знаєш, що це все не для мене.
– А ти приїдь і все зрозумієш! – просила мати.
– Нічого не обіцяю. Все, мені пора, па. – і в слухавці почулися короткі гудки.
Далі Марія Петрівна подзвонила до сина.
– Ти часом не вільний завтра, потрібна твоя допомога?
– Щось сталося?
– Ні! Просто приїдь за адресою, яку я тобі надішлю. Бажано зранку і дружину з дітьми візьми.
– Добре, мамо, будемо о 10. – відповів Артем.
Коли в призначене місце приїхав син з дружиною та двома синами, то не розуміли, що взагалі відбувається і навіщо вони там. Біля дороги їх зустріли батьки та повели стежиною на велику дачну ділянку.
Навколо росли дерева, а за парканом красувався майже новий двоповерховий будинок. Поруч росли яблуні, а під верандою цвіли квіти.
– Ого! Сюрприз так сюрприз! – сказав від подиву Артем.
– Так! Ми з батьком скоро сюди переїдемо і хотіли попросити вас про допомогу. Звичайно ви теж можете тут залишатися. Діти он на літні канікули нехай приїжджають.
– Мамо, але звідки у вас взялися на це гроші? – поцікавилась невістка.
– Це все наш добрий тато. Його товариш був геть самотнім. Ніхто навіть не здогадувався, що він мав таку дачу. Якось йому стало зле. То Вітя допоміг йому, відвіз у лікарню. Та врятувати його було неможливо. Тож тато часто навідувався до нього, приносив фрукти. А нещодавно його не стало. Ми навіть не думали, що на знак вдячності він заповість дачу нам.
– О це ну! Бабусю, тут просто ульотно! – тішились діти, які бігали довкола і досліджували територію. – Давайте ввечері посмажимо сосиски у тому мангалі.
– Звичайно посмажимо! – додав дідусь.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– А ти Риті теж дзвонила? – поцікавився у матері син.
– Звичайно! Але ти знаєш її. Вона ніколи не любила землі. Ще й на манікюр казала піде. Одним словом Рита як Рита.
– Значить її не буде. Можемо приступати. І з чого ви б хотіли почати?
Так з того дня син зі сім’єю допомагали батькам готувати будинок до нових мешканців. У ньому все було справне, просто потрібно було навести порядок всередині та на подвір’ї.
Минали роки. Артем часто приїжджав до батьків та вони весело проводили час разом. Рита так і ні разу не приїхала на дачу до батьків. Її не цікавило проводити час у селі.
– Ми не розуміємо такий відпочинок. Краще б мій брат трохи напружився, як мій і звозив дітей на море, а не у землі копирсався – любила повторювати Рита.
Минав час, діти стали студентами. Якось одного разу дочка Рити потрапила на дачу випадково. Сказати, що вона була здивована від будинку та подвір’я це нічого не сказати.
– А чого ви не казали, що тепер живете тут? – поцікавилась Аліна.
– Ми щоразу запрошували всіх вас в гості, просто ви ніколи не приїжджали. І яке значення має будинок?
– Ніякого. – промовила внучка після паузи та розуміння того, що тут справді гарно.
Наступного дня туди приїхала Рита та округлила очі. І зловила себе на думці, що якою ж вона була дурною, тоді, коли відмовилася приїхати.
Через кілька років не стало батька. А до року і матері. Між Ритою та Артемом почалась тяганина за спадщину. Якось вона запросила Артема додому та заявила.
У вас є своя квартира, яку ви нещодавно виплатили. Стара квартира, де жили батьки надто мала для мене. Можеш забирати її собі. А від продажу дачі ми якраз зможемо купити собі квартиру в центрі. А то набридло жити на орендованій. Я думаю, що так буде справедливо!
– Вирішила ти звичайно просто чудово.
– Я знаю! – єхидно посміхнулась сестра. – То коли оформлятимемо документи?
– Я тобі подзвоню…
– Добре, домовились.
Та коли оголосили заповіт, то волосся на голові Рити стало дибом. Виявилось, що будинок давно переписаний на нього, а квартира та певна сума грошей на сестру. Якраз приблизно така ж сума, що й за будинок.
– Так бути не може! – від злості у Рити мало всі судини не полопали. – Це ж як так ділити між дітьми майно, щоб хтось мав все, а хтось нічого!
– Ти повинна поважати вибір батьків. І їздити до них хоча б інколи, а не салони краси пильнувати. Ти ні разу їй не допомогла!
– Але я така сама дочка, як ти син! Де тут логіка?
– Батьки добре знали, що ти одразу захочеш продати будинок. Тому і дали вам гроші та квартиру, щоб ви з тим робили, що вважаєте за потрібне. А ми скоро переїдемо у будинок.
Рита все ніяк не могла змиритися з заповітом. Зате у неї хоч і маленька, але з’явилася своя квартира. А в будинку Артема завжди весело та затишно. Тим більше тепер туди приїжджають не тільки діти, а й внуки.
Чого повчає ця історія?
Фото з відкритих джерел
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
