— Мамо, ти серйозно? 300 євро їй у кишеню? При мені? — Руслана кричала так, що ледь шибки з вікон не повилітали.
— Не їй. Ангелінці. У тебе самої є діти і ти знаєш, яке все дороге.
— Та яка різниця? Вона тобі хто? Колишня невістка. Чужа людина!
Я 15 років в Іспанії на заробітках. Щоліта приїжджаю в Чернівці до дітей і внуків. Старша донька Руслана в мене при ділі, бухгалтер. Зять має СТО. Троє дітей, хата, машина, все вже є.
А син Роман — то окрема біда. Університет не закінчив, роботи міняє, як шкарпетки. З Соломією розлучився швидко. Доньку Ангеліну лишив на ній.
Я йому ще давно сказала:
— За тебе аліменти платити не буду. Треба головою думати. Дитина – то не іграшка, а відповідальність. Хоча звідки ти знаєш, що то слово означає?…
Але онуці я допомагала, як могла. То одяг передам, то солодке, то 50 євро тихо покладу.
Цього разу я приїхала якраз перед школою. Молодший онук Олежик іде в перший клас. Ми з Русланою поїхали купувати все потрібне. Портфель, форма, кросівки, зошити, альбоми, ручки, олівці.
На касі чек вийшов майже на 14 тисяч. Руслана ще той чек у гаманець склала і каже:
— І це ще без письмового стола.
Я тільки зітхнула. Зараз усе дороге, але розумію, що без моєї допомоги донька геть нічого не зможе. Тому оплатила їм письмовий стіл для онука.
На другий день зробили гостину. Я покликала і Соломію з Ангеліною. Руслана скривилась, але промовчала. На кухні різала салат, грюкала ножем по дошці так, що й без слів усе було ясно.
Діти бігали по кімнаті. Я спитала Соломію:
— А ви вже до школи скупилися?
Вона усміхнулась криво:
— Та де там. Кума віддала портфелик. Чекаю аванс, піду на базар. У магазині такі ціни, що страшно дивитися.
— А форма?
— Треба спідничку і камізельку. Бантики мама мої старі десь шукає. Може, хтось з сусідів форму стару продає, я під доньку піджену.
Я знала її ситуацію. Вона сама тягне дитину. Ще й мама в неї хвора, діабет, ліки дорогі. Зарплата 10 тисяч, там сильно не розженешся.
Коли вони вже взувалися в коридорі, я дістала з гаманця 300 євро. Склала купюри вчетверо і запхала Соломії в кишеню куртки:
— На форму, на взуття, на все.
— Та не треба, — вона аж відсахнулась.
— Треба. То для Ангелінки. Бери.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
І тут з кухні вийшла Руслана. Вона все бачила. Подивилась спочатку на мене, потім на ту кишеню.
Я вже тоді знала, що ввечері буде скандал.
Так і сталося. Тільки гості пішли, вона зайшла до мене в кімнату. Я ще валізу не розібрала до кінця, на ліжку лежали іспанські ліки, подарунки, пачка кави, євро в конверті.
— Мамо, ти взагалі нормально себе ведеш?!
— Не кричи.
— Я не кричу. Я питаю. Чого ти їй такі гроші даєш? У тебе тут троє внуків. Олежику треба ще ноутбук для школи. Маркові куртка на осінь. А ти розкидаєшся євро.
— Не лізь до моїх грошей.
— Ага, значить так? Ми з тобою сьогодні пів дня по магазинах ходили, ти бачила ціни. Чек бачила? Майже 14 тисяч. І це тільки на одного.
— Бачила. І що? У твоїх дітей є батько, є мати, є дім. А Ангелінка що має? Мого безтолкового сина?
— То при чому тут я? — Руслана аж почервоніла. — Чого мої діти мають бути крайні?
Ми голосно сварилися, що аж сусіди чули.
Але перелом був не від наших криків. Через пів години мені подзвонила Соломія. Я вийшла в коридор, та Руслана все одно чула.
— Вибачте, що турбую, — каже Соломія. — Я тільки хотіла сказати, що куплю Ангелінці нормальні туфлі. Бо вона сьогодні мені шепнула: “Мамо, тільки не старі, бо діти сміятимуться”.
Я стисла телефон і мовчала.
Руслана стояла біля дверей і все чула. Я подивилась на неї і сказала:
— Оце і є відповідь.
А вона мені:
— То всіх тепер рятуй. Тільки не дивуйся потім, що тебе використовують.
Я відкрила шафу, дістала конверт з грошима і поклала назад у сумку. Потім знайшла ще один пакет — там були нові шкарпетки, білі колготи і канцелярія, що я брала про запас.
Зранку я сама поїхала до Соломії, Без Руслани. Віддала пакет, гроші і сказала:
— Якщо на форму не вистачить, подзвониш.
Потім набрала Романа.
— Або ти починаєш платити дитині, або до мене більше по гроші не приходь.
І слухавку поклала.
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Я купила печиво до чаю і пішла до коханки чоловіка додому. Визнаю, у чоловіка хороший смак на жінок
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Всі мої сусіди та рідня готують вареники лише за цим рецептом, на кефірі! Вони повітряні, пухкі не злипаються та не розварюються! Тепер це найулюбленіша страва і в нашому домі!
Усе своє свідоме життя я ненавиділа свою матір. Я її навіть не пам’ятаю, але люто ненавиділа за те, що вона колись вигнала мене разом з батьком
«Ти знаєш, я не планував, поки, стати батьком, та й одружуватися я тобі не обіцяв, тому навіть не знаю
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
– Синку, а я заміж виходжу – тихо сказала Люба, яка тільки пів року тому поховала чоловіка
Жінки цього знака Зодіаку є найбільш незвичайними (кожен схильний до залежності до їх персони)
Вчені пояснюють, що ваш колір очей може розповісти про вас
Світ, щастя і спокій в старому будиночку краще, ніж життя з алкоголіком в квартирі зі зручностями
Банановий рулет без борошна. Дуже швидко, дуже смачно, дуже витончено!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Перекис водню для розкішного волосся і ще 14 секретів застосування
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Чоловік стабільно затримувався на роботі: в понеділок, середу і п’ятницю. Я не розуміла в чому причина, поки на порозі нашого дому не з’явилась блондинка з немовлям
