Мами не стало 2 роки тому, тато в селі залишився сам. Я приїжджала до нього щовихідних, прибирала, готувала їсти. А потім в нашому селі одній жінці діти купили стареньку хатину і батько сказав, що тепер я можу відвідувати його рідше

Матусі не стало майже 2 роки тому й зараз батько зараз живе сам-один у селі. Здається, що після такої втрати у нього зникли всі сили. Адже коли мати була жива, то вони разом поралися по господарстві, не дивлячись на похилий вік – 70 років. А зараз не може навіть собі їсти на сніданок приготувати чи посуд помити, про город й поле годі говорити. Просто не впізнати – раніше був таким працьовитим, все життя гарував у колгоспі та односельчани хвалили його за золоті руки, а тут немов потух. 

Я часто приїжджаю до нього у гості на вихідні, бо вже давно не живу в селі. Після школи переїхала до міста, зараз мешкаю у невеликій орендованій квартирі з сином. Декілька місяців тому розлучилася з чоловіком, тому зараз важко ось так розриватися між Миколкою та стареньким татусем. Але розумію, що ніхто, крім мене, їм не допоможе. Тому в будні після роботи поспішала до школи за сином, робила з ним уроки, а в суботу зранку сідали на автобус та їхали у село. І так щотижня. Вже й забула, коли останній раз просто відпочивала з подругами у кафе. Та моєї маленької зарплати ледь вистачало на продукти й оренду квартири. 

Спершу я хотіла забрати батька до себе додому. Але де нам трьом у невеличкій кімнатці тіснитися? Тому найкращий варіант – це просто приїздити до нього у гості та допомагати у господарстві. 

Нещодавно до села переїхала пані Ольга, вона купила будинок одразу навпроти нашої хати. Вони почали товаришувати та часто ходили у гості. Або ж мій батько допоможе дрова нарубати, а вона смаколиків приготує. Бачила, як йому весело з Ольгою, став часто посміхатися. Та й сказав, що вже нема такої нагальної потреби, щоб я приїздила до нього та господарювала, адже сусідка допомагає вдома. Мені подобалася Оля, вона нам з сином часто передавала свої пиріжки чи відерце картопельки. 

Але одного разу до мене зателефонував тато й сказав, що хоче одружитися з Олею. Чесно кажучи, така новина мене просто шокувала та я не знала, що відповісти. 

– Оля не хоче жити під одним дахом просто так. Каже, що хоче зробити все офіційно! – розповідає батько. 

Тоді я навіть не могла спати спокійно. Навіщо йому на старість ще одна дружина? Ну ось вони разом спілкуються та їм добре. Але одружуватися тільки через те, що сусідка така пані принципова? Адже ця хата у селі записала на мого тата і я не хочу потім ділити майно з іншими дітьми пані Ольги. Не знаю з ким порадитися, адже боюся, що можуть просто засміяти мого батька, мовляв, на старості років чисто здоровий глузд втратив! 

Хоча я бачу, що йому добре поруч з жінкою. Але хіба так можна?! 

Кожен заслуговує на щастя у будь-якому віці? Ви підтримуєте дівчину у такій ситуації?

D