Того вечора мені зовсім не хотілося повертатися додому. Та, в принципі, таке зі мною відбувається щодня. Немає радості і щастя в моєму житті, от я й шукаю його в пляшці. Але й там нема…
Через мої постійні гулянки все стає тільки гірше. Дружина сердиться на мене, кричить. Спілкуватися з нею стало майже неможливо.
Ми з Дариною такі різні люди – я гадки не маю, як так сталося, що кілька років тому я у неї закохався. Може, то й не кохання було, а чорна магія якась, ворожіння?
Спочатку у нас все було добре, а потім дружину, наче підмінили. Вона ніби хотіла мене “перекроїти” на свій лад: то робота у мене не та, то вдягаюся я не так, як потрібно, то говорю неграмотно.
Після першого року спільного життя мені почало здаватися, що я нікому непотрібний невдаха, якому під силу тільки горілку пити.
Так мені часто Дарина казала. Я намагався їй пояснити, що життя, якого вона для мене хоче, не робить мене щасливим, але все марно…
Через довгий язик дружини мене зневажав весь район. Усі бабусі осудливим поглядом проводили мене до під’їзду кожного разу, як я повертався додому під градусом. Усі намагалися втрутитися в наше життя, роздавали поради.
– Мар’янчику, вам треба просто дитинку народити. От побачиш – усе одразу налагодиться.
Я й сам хотів вже стати батьком, мені здавалося, що хоч тоді моє життя матиме якийсь сенс, але Дарина сказала, що не хоче мати дітей. Мовляв, це псує фігуру і вимагає великих затрат.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Після чергового загулу я плентався додому, поглянув на вікна, які яскраво горіли жовтим світлом і вирішив трохи посидіти в альтанці.
Думав про те, що буде далі з моїм життям, аж раптом почув з-за спини:
– Доброго вечора!
Я оглянувся і побачив дівчину з сусіднього під’їзду.
– І тобі привіт! Ти що тут робиш так пізно сама?
– Та так, люблю ввечері свіжим повітрям подихати, та й вдома на мене ніхто не чекає, – відповіла сусідка.
– Як і мене. Я Мар’ян, – сказав я, простягаючи новій знайомій руку.
– Я знаю, а я Софія.
Виявилося, що ми вчилися разом в одній школі. Коли я випускався – їй було всього 12 років.
– А я ж у вас закохана колись була, – щиро засміялася Софія.
– Та певно, колись і я був красенем, спортсменом, а зараз що?
– Не кажіть так! У нас завжди є шанс змінити щось на краще. Треба цього тільки захотіти. У вас все вийде, я в цьому впевнена.
Як давно я не чув ці слова! Вже й забув, як це приємно.
Я дивився на непримітну і дуже сором’язливу дівчинку і розумів, що не хочу від неї відходити ані на крок.
– Чому Ви так на мене дивитеся, – спитала Софія, намагаючись приховати свої почервонілі щоки.
– Давай на “Ти”?
Ті вечірні розмови були єдиним, що надавало моєму життю сенсу. Я поспішав з ненависної роботи до тієї альтанки, як до єдиного місця порятунку.
Так і закохався у Софійку. За кілька місяців потому розлучився. Квартиру залишив Дарині – це ж насправді єдине, що їй від мене було потрібно.
В рідному місті ані мене, ані кохану нічого більше не тримало, тож ми зібрали речі і поїхали закордон.
Софія стала тією жінкою, яка надихала мене, вірила в мене і підтримувала, що б я не робив. Її лагідність і ніжність робили мене надзвичайно щасливим.
Я дарував їй свою любов, а вона з кожним днем розквітала. Більше ніхто б не посмів назвати її сіреньким мишеням. В моїх чоловічих руках вона перетворилася на розкішну жінку, яка була впевнена в собі і в тій людині, яка поруч.
Коли ми дізналися про те, що скоро станемо батьками – вирішили повернутися на Батьківщину.
Треба було бачити обличчя знайомих сусідських бабусь, які побачили дорогу автівку, з якої вийшов гультяй Мар’ян разом з неймовірно вродливою Софією.
– Софієнько, дитинко, ми так за тобою сумували. Ти поїхала, і дбати про нас було нікому.
– Ну, нічого! Тепер я за вами приглядатиму, – весело сказала дружина.
– Вагітність тобі дуже до лиця, – не вгамовувалися сусідки.
– Та це не вагітність, це просто правильний чоловік поруч, – додав Петрович.
Справжня магія кохання починається тоді, коли ми знаходимо своїх, правильних людей, які готові приймати нас такими, якими ми є. Тому не намагайтеся “перекроїти” когось під себе, бо любов терпляча, ніжна і турботлива.
Чи наважилися б Ви так кардинально змінити своє життя, як Мар’ян?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Знаменита турецька маска с меду та кориці. Краще будь-якої салонної процедури
Якщо ви отримуєте ці знаки від Всесвіту, краще зупинитися просто зараз
Ми з ним прожили в шлюбі 35 років. І ось розлучаємося. Чоловікові 68, мені – 62
На мого чоловіка повелася 30-річна молодиця, яку цікавили статки її 60-річного обранця
Історія жінки, яку чоловік змушує зробити вибір між ним і її сином від першого шлюбу. Як знайти взаєморозуміння в сім’ї?
Невістка вирішила, що ми повинні їм подарувати або продати однокімнатну квартиру і віддати ці гроші, щоб вони могли взяти в іпотеку інше помешкання
3 важливі уроки кохання, які більшість жінок засвоює занадто пізно
– Ми з чоловіком жили в маленькій кімнатці, яка мала 8 квадратних метрів, – розповідає 34-річна Світлана. Я ще ніколи не жила в гірших умовах, хоча мені доводилося і раніше винаймати квартиру
14 звіряток, які більш емоційні, ніж гримаси Емілії Кларк
7 фільмів, заснованих на реальних подіях, в які складно повірити
