Мати його надривається, щоб синочку було зручно жити, всі сили свої віддає на нього, аби міг придумувати далі свої непотрібні нікому ідеї

Я зустрічаю на своєму шляху різні ситуації і різних людей, і багато з них часто діляться своїми цікавими історіями, які вражають мене. Мені не потрібно включати письменника-фантаста, щоб щось вам розповісти, адже цілі життєві романи і детективи самі потрапляють мені в руки.

Геть ваші думки, що син якийсь злий жаднюга (хоча як можна економити на матері?), сенс тут зовсім інший.

Суть в тому, що у мого знайомого Сергія є молодший брат, якого можна сміливо назвати «неробою», що зараз не рідко зустрічається. Мати його, звичайно, переконана в тому, що він все ще в «пошуках себе». І ось у мене виникає питання: «А чи не хотіла б ця лінива маса пошукати себе в роботі, а не сидіти на шиї у матері?»

Він уявив себе скринею з величезними відкриттями, які виробляються сидячи за комп’ютером. Тільки ось скриня бракована і ідеї в ній такі ж. А робота все чекає не дочекається цього лінивця …Але у нього своя думка з приводу роботи: «Нема чого розумним людям поруч з бидлом перебувати». І ось з таким девізом він продовжує висмоктувати гроші і життєві сили з нещасної матері, маскуючи свою лінь під велику справу.

Мати його надривається, щоб синочку було зручно жити, всі сили свої віддає на нього, аби міг придумувати далі свої непотрібні нікому ідеї. Але ось що зовсім прикро, так це за квартиру покійної бабусі, яка в труні перевертається від такого стану справ у своїй родині. Залишила спадок своїй рідні, а вони його відразу продали, щоб «бідненького» хлопчика дядьки не забрали в армію.

Брат його в той момент твердо стояв на тому, щоб ні краплі їм не давати, адже був дуже принциповий. Швидше за все, сподівався, що зроблять з хлопчика чоловіка. Пенсія настала, але ось все ніяк не дочекається мати, адже вона повинна забезпечувати свого «хлопчика», щоб до старості встиг пошуки себе закінчити. Дежавю, чи не так? Адже таких сімейних ситуацій хоч греблю гати, нероби заповнюють наш світ.

До слова, мати мого друга тримає його за додатковий гаманець для молодшого. Хоч він на його утримання грошей не виділяє, однак хитренька жінка вигадує собі уявні хвороби і недуги, щоб син зглянувся і вніс свою частку до сімейного бюджету, який йде виключно на молодшого неробу і на його «геніальні» ідеї.

Однак недовго пісенька співала, старший син зовсім не дурний чоловік, та й, проживши досить вже довге життя, він все ж може зрозуміти, що його гроші йдуть зовсім не в те русло, куди він їх спочатку відправляв. Його чекало завдання придумати те, як йому і мати без грошей не залишати, і брата закрити від своєї допомоги. Ось він їй тепер кожен раз при скарзі на погане самопочуття, або путівку в санаторій суне, або відразу лікарів в клініці пропонує, адже чим це не допомога, так ще й бюджет необмежений. Шах і мат, як то кажуть. Ось і возив він її відтоді по лікарнях приватних, зате переконався, що, на щастя, у матері страшних хвороб не було, та й взагалі вона ще як огірочок. Ось і зрозумів він, що здогадки його підтвердилися, і гроші його йшли не на матір, а на домашнього лінивця.

Ось і з технікою додому та ж проблема, мати скаржилася на важке прання так він їй грошей не пошкодував на машину пральну, а в підсумку замість неї у молодшого синочка з нізвідки новенький ноутбук з’явився. Тому тепер ні копійки в руки, все, що потрібно сам купує й привозить.

А фраза його, яка причепилася на століття, тепер звучить кожен раз, коли матері потрібно:

«Я йду в магазин, мам! Що потрібно купити? Грошей на неробу не дам!»

Ось як важливий контекст, адже все-таки спочатку подумали, що приятель мій жадібний скнара, а в результаті все виявилося зовсім по-іншому.

Тільки що ж робити, коли в родині така ситуація?

Ira
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector