Я добре пам’ятаю свого тата з дитинства. Він постійно пив і не рідко піднімав руку на мене і маму. Мама завжди намагалася мене захистити і приймала всі удари на себе, а я тоді не розуміла, чому мама все це терпить.
Пізніше я зрозуміла, що мама все це терпіла заради мене. Хоч би яким батько не був алкоголіком, він заробляв непогані гроші і годував сім’ю. Коли мені було 13 років, батько раптом не повернувся додому. Зазвичай він частенько затримувався після роботи з друзями, але завжди під ніч приходив додому.
Але в цей раз він додому не повернувся навіть під ранок. Мама повідомила в поліцію, але вони сказали чекати три доби. Через 2 дні тато з’явився. Він прийшов додому і почав збирати свої речі. Разом зі своїми речами він прихопив DVD плеєр і кілька маминих золотих прикрас, включно з обручкою.
Мати намагалася його зупинити, але він відмахувався і кричав на неї. За всі ці роки він не те щоб не допомагав нам фінансово, він навіть жодного разу не подзвонив нам на день народження. Зараз мені 25 років. Мама в поодинці виростила мене і дала мені все необхідне в житті. Я отримала вищу освіту і знайшла непогану, високооплачувану роботу, яка мені до душі.
Зараз мама живе одна, а я допомагаю їй як у фінансовому плані, так і в побутовому. Нещодавно з’явився мій батько. Він прийшов до мами і просився взяти його назад. Виглядав він так, ніби років 5 жив на вулиці. Я не повірю, що він змінився і повернувшись до мами – зробить її щасливою. Він і так був далеко не подарунок, але навіть не дивлячись на свою алкогольну залежність і рукоприкладство, він все одно кинув нас з мамою в складну хвилину.
По мамі видно, що вона хоче прийняти його назад, а я всіма правдами і неправдами намагаюся її відрадити від цього. Зараз я його вже не боюся і безпосередньо йому кажу, що він для нас ніхто і йому краще тут більше не з’являтися. Мама не зупиняє мене, але сама боїться що-небудь сказати. Дуже сподіваюся, що мама не прийме його назад.
Що б ви порадили жінці в цій ситуації?
