Мій перший шлюб розвалився, коли наша дочка була ще зовсім маленькою. Її батько ніколи не був люблячим та турботливим татусем. Згодом я вийшла заміж вдруге. На той момент доньці було 14 років. Вона знайшла спільну мову з вітчимом і вони добре ладнали. Та коли дівчинка підросла, то почала шукати свого рідного батька і налагоджувати з ним відносини.
Другий чоловік був засмучений, що всі його старання протягом років знецінилися. Йому було неприємно. що донька так легко проміняла його на біологічного батька. Також ми хвилювалися, що їхнє спілкування не закінчиться добре, але нічого з цим не могли вдіяти. Зрештою донька має свою голову на плечах, тому може самостійно вирішувати, з ким їй варто підтримувати зв’язок, а з ким ні.
Дочці пів року тому зробили пропозицію. Ми зустрілися зі сватами і вирішили організувати для молодят пишне весілля. Запланували красиву церемонію на природі. Для цього необхідна пристойна сума грошей. У колишнього чоловіка не було такої суми, тому мені довелося просити допомоги у вітчима доньки. Незважаючи на те, що йому довелося взяти в борг, він допоміг мені.
Розпочалася інтенсивна підготовка. Однак дочка поставила нас перед фактом, мовляв, її весілля повинно бути ідеальним з “правильною” церемонією. Малося на увазі, щоб я була на святі поруч з її біологічним татусем і вдавала ніби ми щаслива родина. Натомість вітчим, за її словами, мав сидіти разом з далекими родичами за столом.
Чоловік ще не знає про цю забаганку доньки, але я впевнена, що він не погодиться на це. Я б могла вдавати щасливу дружину свого колишнього чоловіка заради доньки, але розумію, що такий вчинок буде розцінюватися як зрада і неповага. Адже мій новий чоловік зробив все для моєї доньки і буквально організував це весілля в той час, як рідний батько стояв осторонь. Складна ситуація. Не знаю, як мені вчинити.
А як би ви вчинили на місці жінки?
