Мені 57 років. Звісно, що з днями ми не молодіємо. Однак, після робочого дня постійно відчуваю втому. Нема сил навіть приготувати вечерю чи заварити каву. А у мене є ще собака, з якою потрібно гуляти в парку. Тому виходжу на вулицю та сиджу на лавочці, в той час, як пес весело грається з іншими чотирилапими біля мене. У мене нема бажання зустрітися з подругою чи піти у магазин по солоденький тортик. Я хочу просто закутатися у теплий плед та лежати так цілий день на ліжку. Була б моя воля – то навіть на роботу не йшла.
Спочатку я думала, що це через вік. Адже мені не 20 років, сили та енергія помалу покидають моє тіло. Інколи важко на поверх піднятися без ліфта. Однак, я помилялася. Адже мої подруги, які старші за мене, з радістю бігають у парку щоранку, ходять на йогу та навіть знаходять час на улюблене хобі. Тоді ж у чому моя проблема?
Вирішила, що можливо причиною є харчування. Однак, у мене в холодильнику ви не знайдете жодних чипсів та газованих напоїв. У мене нема зайвої ваги. Нещодавно проходила курс обстежень у лікарні. Та дипломовані спеціалісти щоразу повторювали одне й те саме – здорова, немов віл! Звідки ця постійна апатія до навколишнього світу, сонливість та нестача внутрішньої енергії?
Нещодавно побачила цікаву книгу у магазині. Придбала та прочитала всю за один вечір. Всотувала у себе всю інформацію, як губка. Це був не просто черговий роман про нещасне кохання чи кулінарні рецепти. Ні, це була спеціальна книга по психології. Не згадаю автора, бо то таке американське прізвище, яке я не зможу вимовити без помилок. Отож, цей чоловік провів невелике дослідження та виявив, що утворює такий негативний стан та пригнічує нас щодня. Тому вирішила з вами поділитися деякими тезами, які мене дуже вразили та допомогли!
Спершу автор радить вивчити своє оточення та знайти свої негативні звички. Після того, як ви почнете з ними боротися, то життя заграє новими барвами. Щодня ви будете почуватися здоровою та щасливою. Щоранку відчуватимете, що всередині живе настільки необмежений запас сили та енергії, що ви захочете віддати це всьому світові! Прочитайте і я вам гарантую, що ваше життя кардинально поміняється!
Ось погані звички, які приносять негатив у наше життя:
Перегляд щоденних новин. Я зауважила, що коли приходжу додому, то постійно вмикаю новинний канал. Починаєш слухати про все те погане, що трапилося, коли я була на роботі – хвороби, конфлікти, природні катаклізми, криза та багато іншого. Складається враження, що у світі не залишилося місця для щастя та радісних новин. Рідко ми чуємо щось хороше. Коли репортери показують моторошні кадри з місця подій, то стає мимоволі лячно виходити з власної квартири. Все, що тебе оточує, таке погане та небезпечне! Навіщо зайвий раз ризикувати своїм здоров’ям? Правильно кажуть, що ваш дім – ваша фортеця. Мимоволі ми починаємо звикати до цих чотирьох стін та боїмося зайвий раз вийти на двір, навіть якщо за вікном сонячна та яскрава погода. Я перестала взагалі вмикати телевізор. Натомість після роботи, я вирішила прогулюватися з собакою добрих дві години у парку. Навіщо мені слухати весь той негатив, коли я можу насолодитися вечірньою прогулянкою зі своїм другом? Такі моменти дарують мені щастя та спокій.
Діти. Мабуть, ви зараз дуже здивувалися. Але мої діти вже виросли, живуть окремо від мене в іншому місті. Вже мають свою родину, дітей, хорошу роботу. Я радію та дякую Богові за таке щастя. Але інколи ловлю себе на думці, що досі сприймаю їх немов вони ще малюки. Починаю хвилюватися, коли донька довго не телефонує. А виявилося, що у неї була важлива ділова зустріч на фірмі. Або син зранку не написав. Можливо, з ним щось погане трапилося? Я йому дзвонила та писала! А він просто забув мобільний вдома і поїхав без нього на роботу. Скоро у мене вже онуки будуть, але думка про те, що мої діти далеко від мене, постійно хвилює та не дає спати вночі. Однак, після прочитання книги я змирилася з тим, що вони вже давно не ті малюки, яких колись колисала та годувала з ложечки. Намагаюся не допомагати їм у всьому, а даю шанс стати самостійними. Однак, я не перестала їх любити менше, а просто навчилася сприймати материнство по-іншому. Сподіваюся, що таке саме буде і з онуками.
Чужий негатив та погані емоції. Насправді ми дуже дивні створіння. Звикли вивалювати свої проблеми та гнів на інших. Згадайте декілька звичайних, на перший погляд, фраз з англійської мови. Наприклад, відповідь на питання “How are you” – “Well, thak you!”. Вони дякують за те, що хтось поцікавився, яки минув їх день. Але наша натура дещо інша. Коли у вас запитують про те, як ваші справи, то що ви відповідаєте? Ви не згадуєте про щось хороше та цікаве, а починаєте жалітися на життя – запізнився на роботу, посварився із сусідкою, керівництво не затвердило важливі документи й вам потрібно переробляти весь звіт. Не помічаєте, як віддаєте людині разом зі словами весь негатив. Немов хочете її нагодувати тим поганим, щоб вона також відчула всю біль цього дня. Як результат – поганий настрій у вас та вашого співрозмовника. Але спробуйте одного разу розповісти про щось хороше. Наприклад, який чудовий сьогодні день чи який смачний круасан ви їли на сніданок. Намагайтеся розповідати про щось дійсно цікаве та гарне, що подарує посмішку вам та співрозмовнику.
Ось такими були мої шкідливі звички. Звісно, що за один день ваше життя не набуде кардинальних змін. Однак потрібно працювати над собою для того, щоб бути здоровим та щасливим?
А які у вас є шкідливі звички? Якими методами ви намагаєтеся позбутися їх?
