Мені було дев’ять чи десять років. Приблизно так. Навіть якщо я помилюся на рік, ніякого значення це мати не буде. Я був звичайним хлопчиком з двору, де відбувалося ціле життя.
Тоді в сім’ях народжувалося більше однієї дитини, і в нашому дворі було досить багато дітей. Ми ганяли за будинком у футбол, моталися на велосипедах по району і навіть за місто, билися, мирилися, одним словом, займалися тим, чим займалися мільйони інших дітей.
Якщо ви пішли б вправо від нашого будинку, то вийшли б на великий пустир, в кінці якого був ставок, що перетворився в такий з калюжі, яка вічно не висихає. В калюжі водились пуголовки, які з часом виростали в жаб. Ще там водилися жуки-плавуни і равлики. Більше там нічого не водилося.
За ставком стояв самотній будинок. Наш мікрорайон тільки починав забудовуватися і іноді вдома виглядали саме самотньо на тлі ще не забудованих просторів.
У цьому будинку, який самотньо стоїть, жив хлопчик Рома. Він дуже відрізнявся від нас. У нього був ДЦП. Він жив з мамою і бабусею, тата у нього не було. Мама щодня йшла на роботу, а бабуся в літні погожі дні викочувала коляску з Ромою до ставка і залишала його там, «дихати повітрям». А сама йшла додому, займатися справами.
Рома в колясці сидів, дивився на ставок, слухав квакання жаб і посміхався.
Ми з пацанами, звичайно, теж ходили на цей ставок. По-перше, це вода, по ній можна пускати кораблики, по-друге, було дуже круто ловити жаб і пуголовків. А це було дуже круто.
Серед нас був один хлопчик, не пам’ятаю точно як його звали, зате пам’ятаю, що кличка у нього була Плющ. Ймовірно в нього таке прізвище, може він був який-небудь Плющев або Плющенко, я точно не впевнений.
Це був кремезний здоровань, задерикуватий і вічний лідер в різних хлопчачих починаннях. Він був старший за мене років на два, і його було прийнято побоюватися й не задиратися.
Плющу дуже подобалося ловити пуголовків і кидати за комір Ромі. Він весело реготав, спостерігаючи, як Рома незграбно совається у своїй колясці, намагаючись неслухняними руками витягнути з-за пазухи земноводне.
Деякі пацани реготали разом з ним, навіть намагаючись повторити те ж саме.
Мені було дуже шкода Рому, і чесно зізнаюся, що вперше спостерігаючи цю розвагу, я виявив слабкість і просто пішов, не в силах дивитися на те, як знущаються над Ромою. Не заступився, взяв і пішов. Іноді ми робимо вчинки, які не варто робити.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Потім я дуже сильно переживав і лаяв себе. Мені здавалося, що я не повинен був йти, і я поклявся, що наступного разу обов’язково захищу його, хоча мені було, між нами, страшнувато. Плющ, повторю, був старший за мене і набагато сильніший.
Наступного разу довго чекати не довелося. Через два дні ми знову пішли на ставок. На бережку у своїй колясці сидів Рома. Побачивши Плюща, він щось злякано промимрив і втиснувся у спинку коляски.
Плющ ж навпаки, радісно посміхнувся і спритно піймав у ставку пуголовка, попрямував до хворого.
– Не треба! – сказав я.
Настала тиша.
Плющ здивовано обернувся і, відшукавши мене очима в ватазі хлопців, усміхнувся:
– Що що?
– Не треба, Плющ, він же хворий – повторив я.
– А ти?
– Що я?
– Ти здоровий?
– Так
– Ну, тоді я тобі за комір пуголовків напхаю – заіржав Плющ і наблизився до мене з явним наміром зробити обіцяне.
І тут у мене щось клацнуло, я кинувся на Плюща і почав бити його руками і ногами, Звичайно ж справа ця була безперспективна. Звичайно ж, він був сильніший за мене. Звичайно ж, я з ним не впорався. Звичайно ж результат сутички був не в мою користь. Кров текла у мене з носа, а під оком красувався справжній фінгал.
Я сидів на траві і витирав рукавом обличчя. Пацани мовчки дивилися на розпаленого Плюща, який закричав:
– Так я зараз твого придурка на візку в ставку утоплю!
І рішуче попрямував до Роми.
– Стій – пролунало за його спиною.
Плющ обернувся:
– Що? У когось ще проблеми?
Пацани стояли і недобре дивилися на нього.
– Не зрозумів – тремтячим голосом прохрипів той, оцінюючи свої шанси. Пацанів було чоловік десять і шансів, чесно кажучи у Плюща було мало.
– Ви ще пошкодуєте! – він плюнув через зуби і пішов геть.
На наступний день я знайшов Рому на тому ж місці. Побачивши мене, він широко посміхнувся, замугикав. Мені здалося, що я почув слово «дякую».
– На! – раптом сказав мені Рома і простягнув викривлену хворобою руку.
В його долоні лежав батончик «Шкільний».
– На! – повторив він.
Я взяв…
Ви захищаєте людей, які слабші силою та духом?
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Думали, світу більше немає чим вас здивувати? Ось 27 фотографій, які доведуть протилежне
Народний засіб очищає нирки, усуває пісок, слиз, розчиняє камені та лікує цистит! (Як виявилось це міф)
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Тест для уважної нареченої: віднайди багатого нареченого
3 важливі стадії розвитку сина! Це має знати кожна мама
Виберіть одне з зображень лотоса, і отримаєте пораду, яку ви зараз потребуєте
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Дівчинка сиділа на задньому сидінні, а тато з сусідкою її навіть не помітили і пішли прогулятися
Господар, який весь цей час уважно слухав свого собаку, невпинно погладжуючи його по голові, підняв на нас повні сліз очі і запитав: – Скільки я вам винен?
Швидкий рецепт смачних і пухких рогаликів
Простий та смачний рецепт домашнього хліба, який має бути у кожної господині
А що ви знаєте про користь печених яблук? Рецепти вітамінних бомб
Знаки Зодіаку, які найбільш несумісні в стосунках
