Насолоджуємося життям!
Мені було більше сорока років, коли я дізналася, що на звичне питання: «Чим ви зараз займаєтеся?» Можна відповідати: «Осима Хаїм» .«Насолоджуємося життям». Вперше цю фразу я почула тут, в Ізраїлі. Дослівний її переклад: «робимо життя».
Міське кафе. Полудень. За сусіднім столиком сидить літня пара. Він і Вона. Не чоловік і дружина, ні. Швидше старі знайомі або друзі. Вони невимушено базікають, трохи фліртують, п’ють каву. Раптом лунає телефонний дзвінок. Хтось на тому кінці дроту запитує його: «Що ти робиш?» А він: «Осима Хаїм».
Насолоджуюся життям.
Не вирішую проблеми, не заробляю гроші, не шукаю відповіді на питання, не ставлю цілі і досягаю їх, не худну, врешті-решт, ні! Просто насолоджуюся життям.
Ця гра слів мене буквально зачарувала, і я зрозуміла, що теж хочу навчитися цьому «Осима».
Перший урок мені підніс власник зоомагазину, коли рано вранці я забігла до нього за кормом для собаки. Він уже відкрив свою лавочку, але ще не встиг прокинутися, тому повільно розкладав свій товар. Я за відпрацьованою роками звичкою почала пояснювати, що мені треба швидко і терміново.
На це господар лавочки дістав з клітки маленького кролика і поклав його в мої руки. У цей момент я зрозуміла: так ось ти який – Осима Хаїм!
Час для мене зупинився. Гладити пухнастий теплий клубочок хотілося годинами. І дивитися, дивитися заворожено на неквапливу роботу продавця.
Потім було багато інших уроків, кожен з яких приносив мені щастя.
Наприклад, сьогодні я точно знаю, де готують найсмачнішу каву в Тель Авіві.
Найсмачніша вона не через смак, ні. Просто в цьому місці збирається така яскрава публіка з такими приголомшливими собаками! Спостерігати за цим світом, неквапливо попиваючи каву, – це для мене Осима Хаїм.
Або. Я ніколи не знала, що годувати коня – це кайф. Тактильний, душевний. Я з дитинства боялася до них підійти. Але в Ізраїлі на стайні господиня прекрасних коней з посмішкою запропонувала мені спробувати перебороти страх, простягнувши коню яблуко.
І ось, широко розкриваючи величезний рот з відмінними зубами, він або вона простягали морду до моєї тремтячої руки і дуже ніжно, тільки вологими губами і теплим шорстким язиком злизували з долоні яблуко. На цьому місці у мене слова закінчувалися.
Але найголовніший урок Осима Хаїм я засвоїла два роки тому на дорозі.
Це сталося в той самий момент, коли я накрила дочку своїм тілом. Ми з Сонею їхали додому в машині і почули виття сирени. Справа була влітку 2014 року, йшла операція «Незламна скеля», і ми потрапили під ракетний обстріл.
Дотримуючись інструкцій, я заглушила машину, дістала дитину з автокрісла, поклала її на дорогу і накрила собою. Я до сих пір добре пам’ятаю вибухову хвилю від збитої ракети, що прокотилася по моєму тілу, і шепіт дочки: «Мамо, ти зараз мене розчавиш». Так міцно я її «накрила».
Після цього випадку світ навколо мене заграв зовсім іншими фарбами. І я нарешті по-справжньому зрозуміла, що означає Осима Хаїм: «насолоджуватися життям тут і зараз!»
Автор – Євгенія Шустикова
***
Багатство – це не те, в який ти шубі ходиш, на якій машині ти їздиш і який крутий телефон у тебе в руках!
Багатство – це живі батьки, здорові діти, надійні друзі і міцне плече коханої людини!
Якщо ви здатні бачити, ходити, говорити, любити і щоранку вставати з ліжка – ви казково багата людина!
Скаржачись на життя, подумайте про тих, хто рано з нього пішов.
Скаржачись на чоловіка, уявіть, скільки дівчат мріють вийти заміж.
Скаржачись на своїх неслухняних дітей, подумайте про тих, хто кожен день молить Бога про їхню появу. Цініть те, що маєте.
Є три пастки, які крадуть радість і мир: жаль про минуле, тривога за майбутнє і невдячність за сьогодення.
Протягом всього мого життя, я завжди боюся втратити людей, яких я люблю. Іноді я задаюся питанням, чи є хоч хтось, хто так само боїться втратити мене?
Якщо вам вдасться знайти когось, з ким ви можете обійнятися і закрити очі на весь світ, вам пощастило!
Іноді чудеса бувають такими крихітними, що люди їх просто не помічають.
Люди – дивні істоти. Гидоти роблять один одному, а прощення просять у Бога.
Ми народжуємося з криком, вмираємо зі стогоном. Залишається тільки жити зі сміхом.
Автор – Віктор Гюго
