Я так довго чекала свого дня народження. Це був маленький ювілей. Хоч те слово і звучить так страшно, ніби тобі має виповнитися вже п’ятий чи восьмий десяток. Але ні, мені було всього 35 років. Відсвяткувати я хотіла природі. Так всім і заявила. Прокинулася із самого ранку, скупилася, замаринувала м’ясо для шашлику. Почала чекати привітань.
Перший на черзі був чоловік.
Він вийшов з кухні, а повернувся уже не з пустими руками. Мені аж дихання перехопило. Коханий тримав величезний святковий пакет. Я ж думала, що всередині щось дуже велике, а отже й дороге. Але коли я заглянула всередину, то сильно розчарувалася. Це був всього лише маленький комплект рушників. Мене це засмутило, але, як кажуть, дарованому коневі у зуби не дивляться. Тому я вирішила вдати, що мені все сподобалося. Я подякувала чоловікові й продовжила підготовку до свята.
Святкування пройшло дуже весело. Ми натанцювалися, поїли, випили і повернулися додому. Здається, нікого не обділили.
А через кілька місяців ми святкували ювілей свекрухи. Празникували цьогоріч вдома. Так вона вирішила. А я, маючи і без того достатньо клопотів, поклала відповідальність за покупку подарунка на чоловіка. Так до останньої миті й не знала, що ж ми подаруємо його мамі.
На святі ми гордовито вручили жінці конверт і я вже було подумала, що нічого кращого, ніж гроші, мій телепень не здогадався всередину покласти. А потім я помітила логотип туристичної агенції. Насправді чоловік купив свекрусі путівку на море. А її ціна, не повірите, аж десять тисяч гривень.
Я була шокована. Тобто мені дешевий набір рушників, а матері цілу путівку на відпочинок. Вау. Я, значить, не заслужила.
За це мені так сильно захотілося провчити чоловіка. Тому я поговорила зі свекрухою і запропонувала їй на відпочинок полетіти разом. Вона була здивована вчинком сина, тому погодилася. Чоловік про це не знав нічого. З його мамою, до речі, мені було дуже легко спілкуватися. Вона жінка сучасна, тож усе розуміє.
Ось так я сама собі зробила подарунок, залишивши коханого з дітьми вдома, а сама вирушила назустріч пригодам.
Як Вам така ідея головної героїні?
Вважаєте, що вона вчинила правильно чи слід було змиритися з подарунком і не показувати свій характер?
