Я заміжня уже 15 років. За період нашого з чоловіком шлюбу я ще жодного разу не посварилась із своєю свекрухою. Хоча приводів для сварок було більш ніж достатньо. Це зовсім нескладно, адже ми любимо і поважаємо одна одну. Тому і легко знаходимо спільну мову.
Вона знає, що я працюю і інколи на домашні справи часу геть не вистачає. Нещодавно телефонує до мене і питає :
-Світланко, ти консервуватимеш помідори на зиму?
– Ні, я не маю часу – відповідаю їй.
– То хай Андрій привезе мені банки, я вам законсервую.
Вона не читала мені лекцій. В цьому була її мудрість. І так у всьому.
Коли настає весна, ми з чоловіком і свекрухою їздимо на дачу. Маємо невелику ділянку. Роботи там багатенько: посадити, підлити, прополоти.
Інколи у нас з чоловіком не виходить поїхати. І ми спокійно їй про це говоримо. Без зайвих виправдань. Адже знаємо, що вона до цього віднесеться з розумінням.
– Нічого страшно, цих вихідних поїду сама – лиш говорить вона.
Я можу сказати, що моя свекруха ідеальна, адже вона нічого не вимагає. І за весь час я не почула докору у свою сторону, що вона дає нам городину, а ми одного разу не приїхали їй допомогти її прополювати.
Я, звісно, також намагаюсь у цьому плані бути схожою на неї.
Якось трапилась історія, що наша дочка Настуся, взяла ножиці і підстригла себе, коли була у бабусі.
Я могла б читати мораль свекрусі про те, що вона не встежила за дитиною, але не зробила цього. А навіщо? Що вже зміниться? Я ж бачила, що свекруха і так переживала через це.
– Все гаразд. Це діло легко виправити – заспокоїла я її. – Я заведу Настусю у перукарню і їй зроблять чудову стрижку.
Я пішла з дочкою до знайомої, яка працювала перукарем. Її реакція на цю ситуацію мене здивувала. Вона почала сваритись на мою свекруху.
– Не розумію, для чого влаштовувати скандал на рівному місці? Я маленькою також відрізала собі волосся. Це ж не кінець світу! Волосся ж швидко відросте. А мої стосунки зі свекрухою зіпсуються, якщо злитимусь на неї – відповіла я їй.
Два тижні тому Настя заснула вдома у свекрухи. Не було жодної проблеми з тим, що я її не забрала ввечері. Вона залишилась у бабусі. А зранку я вже звідти завезла її у дитсадок. Хоча свекруха наполягала на тому, що заведе її сама. Але це їй зовсім не по дорозі. Тому я встала раніше і зробила це сама, аби не турбувати її.
Буває, що свекруха поводиться нетактовно. Але це виходить за рамки і сказано не з метою принизити, швидше навпаки, тому я не звертаю на це уваги.
– Мені здається, ти поправилась. Давай ти сходиш в спортзал, а я посиджу з Настусею – якось сказала вона мені.
– Ні, не потрібно. Але дякую, я буду знати, що можу до вас звернутись, коли мені це буде потрібно.
Об’єктивно, вона сказала правду. А на правду ж не ображаються, чи не так? До того ж ще й запропонувала допомогу. Інша, на моєму місці, могла б уже влаштувати скандал, а то ще й пожалітись чоловіку, що його мама назвала мене товстою. Але це не про мене.
Я розумію, що усі її зауваження сказані чітко і по факту. Вона не вигадує і не говорить те, чого немає.
Свекруха може прийти до нас у будь-який час. Я вважаю, що вона не повинна питатись дозволу, коли зможе до нас потрапити. Вона ж приходить до свого сина і внучки. І може робити це, коли захоче.
Проте у цьому плані вона тактовна. Завжди попереджає про свій прихід.
Не існує причин, які могли б псувати нерви нам обидвом. Я не бачу сенсу в тому, аби сваритись по дрібницях і постійно влаштовувати скандали.
Ми намагаємось бути ввічливими по відношенню одна до одної. Тому у нас такі чудові стосунки!
Недаремно говорять, що у мудрої свекрухи не буває поганої невістки.
Я люблю і поважаю жінку, яка виховала такого прекрасного сина – мого чоловіка. І вважаю таку модель стосунків як у нас – ідеальною!
Як гадаєте, можливо жити у мирі і злагоді із своєю свекрухою чи все ж це місія нездійсненна?
А які у вас відносини з мамою чоловіка?
