Я вірю в кохання. Сильне, взаємне і справжнє. І у мене є підстави стверджувати, шо воно існує. У цьому я переконалася на власному досвіді.
Так, у моєму житті була любов, про яку пишуть в казках. Мені не вірилося, що мені так пощастило.
Спочатку почуття спалахують, як вогонь. А жар, який утворюється, зігріває ваші відносини протягом довгих років. Таке кохання оспівують в піснях. Йому присвячують оди та симфонії. І лише вкладаючи, можна отримати набагато більше.
У мене була любов всього мого життя.
Мені б хотілося побажати кожному пережити такий досвід. Адже він здатен докорінно змінити вас і ваше життя. Ніщо не зможе порівнятися з тим, що дає справжнє кохання.
Та є одна проблема, з якою стикається багато людей, але про яку більшість мовчать. На жаль, зустріти свою другу половинку не так важко, як втримати її.
Не всім судилося закінчити свою стосунки весіллям і прожити разом до кінця своїх днів.
Нам не завжди під силу подолати всі труднощі та перешкоди, які зустрічають на шляху. Любов не може боротися з хворобами. Вона не здатна владнати непорозуміння. Їй не під силу протистояти різним релігійним поглядам.
Інколи люди настільки різні, що однієї любові недостатньо, щоб возз’єднати їх. Вона не зможе зупинити запал затятого мандрівника чи змусити домосіда зрушити з місця. Такі пари приречені на конфлікти, з якими ніхто не в силі вступити у конфронтацію.
Проте навіть рішення розійтися та відпустити людину часом є не меншим проявом сильних почуттів. Адже ви готові пожертвувати собою заради щастя свого партнера.
Буває й так, що цей вибір приймаєте не ви, а його роблять за вас.
Та ніколи не варто засмучуватися. Адже чим би не закінчилося кохання вашого життя, воно все одно залишиться невіддільною частиною вашої душі.
Любов наскільки дивовижна, що навіть рік з правильною людиною не може зрівнятися з половиною життя в неправильних стосунках. А комусь взагалі не випадає можливості відчути справжньої закоханості.
Особливі люди приходять в наше життя на короткий термін, а залишають в ньому такий яскравий слід, який ніколи не зможе зникнути.
Це і є любов нашого життя.
Ми не маємо права нехтувати нею. Ми не можемо зневажати її чи применшувати її значення. І не ми вирішуємо, що нам потрібно терміново нові стосунки, які будуть кращими, пристраснішими та міцнішими.
Потрібно дякувати долі за ті зустрічі, які вона нам організувала.
Кожна людина змогла нам дати певні уроки, подарувати незабутні спогади, вплинути на наше світосприйняття.
Те, що ваші дороги розійшлися – це не кінець світу.
Цей досвід може бути найкращим, що з вами траплялося. Цінуйте його, адже декому навіть не судилося зустріти справжню любов.
А ви вірите у справжнє кохання?
