Три роки тому я розійшлася з чоловіком. Ні я, ні Анатолій свого часу не хотіли офіційно узаконювати стосунки. Проте нам хотілося жити разом, тому ми вирішили купити квартиру. Щоб не брати кредит і не залізати в борги, частину грошей нам дали батьки. Документи оформили на чоловіка. Чомусь тоді я абсолютно не звертала на це уваги, бо думала, що ми будемо завжди разом.
Буквально через пів року я дізналася, що Анатолій мені зраджує. На додаток його коханка завагітніла. В одну мить мій світ розвалився. Чоловік зібрав речі і пішов геть, а я залишилася сама.
Для того, щоб відволіктися від негативних думок. я вирішила змінити обстановку навколо себе. Купила новий килим, пофарбувала стіни у квартирі, повісила картину, зробила перестановку і замінила двоспальне ліжко на диван.
Вдома я почувала себе в теплі і затишку. Біль після розриву вщухав. Одного разу я випадково зустріла на вулиці Олега, давнього знайомого. Він розповів, що дружина знайшла нового кавалера, а його прогнала геть.
Хлопець тимчасово орендує житло. Сам регулярно їздить в Польщу на заробітки, щоб в майбутньому купити власну квартиру.
Ми почали з ним частіше спілкуватися і бачитися. У нас зав’язалися стосунки. Згодом Олег переїхав до мене. Здавалося, що життя налагоджується. Та все зіпсував несподіваний дзвінок колишнього.
Анатолій таким чином вирішив мені нагадати, що я живу в його офіційній квартирі. Тепер у нього є дружина та дитина, тому він хоче переїхати назад. Я ж маю добровільно щезнути.
Коли я нагадала, про частку коштів, які вклали мої батьки, чоловік запевнив, що колись мені їх віддасть.
Та я не збираюся переїжджати. Він мені зрадив, пішов до іншої, а тепер хоче ще й квартиру забрати? Ні, цього не буде.
Тим паче ремонти тут зроблені моїм коштом. Багато меблів та речей теж я свого часу придбала. Я не дам нехтувати своїм вкладеним часом та силами.
Анатолій намагається маніпулювати моїми почуттями, викликаючи жалість. Адже їм з дитиною на руках немає де жити і нема куди податися. За його планом, я маю переїхати до батьків, які живуть у власному будинку. Однак я не хочу.
Олег саме в цей час був в Польщі. Я йому про все розповіла і він запропонував їхати до нього. Мовляв, там ми зможемо побудувати нове життя. А я не знаю, що мені робити. Єдине, чого мене навчила ця ситуація: не довіряти сліпо своїй другій половинці. Про квартирні питання потрібно домовлятися одразу, щоб потім не залишитися з пустими руками.
А які у вас думки з цього приводу?
